Рішення № 38202761, 09.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2014 року Справа № 913/610/14

Провадження №19пд/913/610/14

За позовом позивача-1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

позивача-2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача-1 - Дегтярьова Н.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/7301/0/2-13 від 21.11.2013;

від позивача-2 - Дегтярьова Н.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/7300/0/2-13 від 21.11.2013;

від відповідача - представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Луганською міською радою заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відносно земельної ділянки площею 0,1251 га, під розміщення складського приміщення по АДРЕСА_1, а саме: викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях."; викласти абзац 9 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю. У разі невнесення плати за землю у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди), з Орендаря стягується пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день.".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.03.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 19.03.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.03.2014 розгляд справи відкладений на 02.04.2014.

Заявою про зміну предмету позову б/н від 02.04.2014 позивачі просили суд в договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 № 2455, внести наступні зміни: викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях. Річна орендна плата сплачується за базовий (звітний період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у Орендодавця або уповноваженого їм органу."; викласти абзац 10 п.п.б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю. У разі невнесення плати за землю у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з Орендаря стягується пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.".

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України та те, що судом не розпочато розгляд справи по суті, вказана заява приймається судом до розгляду.

Письмовим поясненням № б/н та без дати представник позивачів просив, враховуючи те, що договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 № 2455 укладений на російській мові, внести зміни у вказаний договір на російській мові з метою уникнення розбіжностей по тексту договору.

Запереченням на позовну заяву б/н від 02.04.2014 відповідач вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що ні умовами договору оренди укладеного між сторонами, ні приписами закону не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає позивач.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2014 було оголошено перерву до 09.04.2014.

Клопотанням б/н від 08.04.2014 відповідач просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із знаходженням представника на лікарняному.

Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим та відхиляє його, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до абз.2 п.п.3.9.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК , з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В порушення наведених приписів відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо хвороби представника.

Також відповідач надав заперечення на заяву про зміну предмету позовної заяви, де виклав доводи аналогічні викладеним у запереченнях на позовну заяву, а саме, на думку відповідача, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах передбачених договором; такі правовідносини виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладення договору оренди; на правовідносини між позивачами та відповідачем неможливо розповсюдити дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з огляду на приписи Конституції України.

У судовому засіданні 09.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 20.02.1998 № 75/34 вирішено передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,1251 га, під розміщення складського приміщення по АДРЕСА_1.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2 щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 2 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 10 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивачів про викладення пп.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у наступній редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере 3-х процентов от нормативной денежной оценки земельного участка, который передан в аренду, в гривнах. Годовая арендная плата уплачивается за базовый налоговый (отчётный) период, который равняется календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца. Арендная плата уплачивается на расчётный счёт, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или уполномоченного им органа", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також обґрунтованою є вимога позивачів про викладення абзацу 10 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором плату за землю. В случае невнесения платы за землю в сроки, определённые этим договором на право временного пользования землёй (в том числе на условиях аренды), с Арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную оплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки", враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.4 вказаної статті пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Доводи відповідача, викладені у запереченні на позов, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до абзацу 4 пп.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, вимоги позивачів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін порівну, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Листом № 01/03-13/2960/0/2-11 від 31.05.2011 позивач-2 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455, однак в доданому до листа проекті договору про внесення змін міститься інша редакція спірних пунктів, тобто позивачами не доведено факту звернення до відповідача з пропозицією внести зміни у договір саме в редакції, зазначеній у позові.

Відповідач в свою чергу також не звертався до позивача з пропозицією укласти договір про внесення змін.

За таких обставин жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455, в добровільному порядку.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 01.06.1998, державна реєстрація від 01.06.1998 за № 2455, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відносно земельної ділянки площею 0,1251 га, строком на 49 років, під розміщення складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно технічного паспорту земельної ділянки), виклавши пп.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у наступній редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере 3-х процентов от нормативной денежной оценки земельного участка, который передан в аренду, в гривнах. Годовая арендная плата уплачивается за базовый налоговый (отчётный) период, который равняется календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца. Арендная плата уплачивается на расчётный счёт, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или уполномоченного им органа"; абзац 10 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" в наступній редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором плату за землю. В случае невнесения платы за землю в сроки, определённые этим договором на право временного пользования землёй (в том числе на условиях аренды), с Арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную оплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 609 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.04.2014.

Суддя Т.В.Косенко