Рішення № 38190570, 14.01.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 року 2/425/88/14

425/4333/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, -

встановив:

« 27» листопада 2013 року Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області звернулася Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про відібрання дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька без позбавлення його батьківських прав.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 04.11.2013 року покинув свого сина в Запорізькій області в центрі соціально-психологічної реабілітації для дітей, на час звернення до суду батько ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню сина, аліменти не сплачує. Мати дитини ОСОБА_3 зареєстрована в Запорізькій області, веде бродячий спосіб життя. Представник Служби у справах дітей просить суд відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 від батька без позбавлення його батьківських прав, що буде відповідати інтересам дитини.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши справу в межах позовних вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12 травня 2000 року народився ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданим Коломийчиською с/радою Сватівського району Луганської області 01.06.2000 року, відповідно до якого його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 4 ).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області 26.12.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 4 зворот).

Неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

В судовому засіданні було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду справи перебуває у Комунальному закладі «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» на повному державному забезпеченні (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що мати неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зареєстрована у Запорізькій області. Останній час без реєстрації проживала у Дніпропетровській області, веде бродячий спосіб життя, відмовилася від утримання та виховання свого сина (а.с. 6 зворот, 8 зворот).

04.11.2013 року відповідач написав заяву начальнику Служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації, в якій зазначив, що відмовляється від батьківських обов'язків стосовно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також, 13.11.2013 року заяву про позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач написав позивачу (а.с. 8).

12.10.2009 року постановою державного виконавця Рубіжанського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Лисичанським міським судом Луганської області 05.09.2008 року № 2-2491 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки державного виконавця заборгованість відповідача по аліментам на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.09.2013 року становить 7329,23 гривні, також згідно листа КЗ «Запорізька загальноосвітня школа-інтернат № 4» заборгованість за утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в школі-інтернаті за 2012-2013 роки складає 1210,80 гривень (а.с. 5 зворот, 7 зворот, 26).

Згідно висновку № 573 від 25.11.2013 року Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради необхідно відібрати неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у батька ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав, в зв'язку з залишенням 04.11.2013 року дитини батьком у Запорізькому обласному центрі соціально-психологічної реабілітації для дітей та ухиленням батька від виконання батьківських обов'язків та це буде відповідати інтересам дитини (а.с. 2, 5, 8 зворот).

На підставі ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Відповідно до ст. 164 СК України відібрання дитини від батька, не позбавляючи його батьківських прав, може мати місце за рішенням суду, в тому числі, у випадку ухиляння батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частини 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Таким чином, суд вважає доведеним нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим, керуючись виключно інтересами дитини, суд приходить до висновку, що є всі підстави відібрати неповнолітнього сина ОСОБА_2, від батька ОСОБА_1 без позбавлення батька батьківських прав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відібрання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька є тимчасовим заходом, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволять обставини.

За таких обставин, позовні вимоги про відібрання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав, підлягають задоволенню в повному обсязі, так як відповідають інтересам неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь Держави слід стягнути судовий збір в розмірі 229,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 170 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав - задовольнити повністю.

Відібрати у ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення його батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Держави (отримувач: УДКСУ у м.Рубіжне, код отримувача 37904431, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, п/р 31211206700071, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 229,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова