Постанова № 38184160, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року

справа № 0870/7787/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Федосєєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в особі Василівського відділення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі №0870/7787/12 за позовом Приватного підприємства «Прима-Ен» до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в особі Василівського відділення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ПП «Прима-Ен» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Токмацької ОДПІ Запорізької області ДПС (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000542200 та №0000552200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року позовні вимоги задоволені; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000542200 та №0000552200.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Токмацької ОДПІ Запорізької області ДПС та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що суд не вивчив всі докази та не надав юридичну оцінку доказам, які мають значення для вирішення спору. Апелянт вважав, що у контрагентів позивача ПП «ОсКомфі» та ТОВ «Фінкоммарк» відсутні трудові ресурси, складські приміщення. виробничі потужності для здійснення будь-якої господарської діяльності, перевірками контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Суд вказав, що на виконання умов договору субпідряду від 05.09.2011 року № 05/09 позивачем були придбані у ТОВ «Фінкоммарк»» послуги по проведенню субпідрядних ремонтно-будівельних робіт всього на суму 65324,60грн., до перевірки були надані договір, податкові накладні та акти виконаних робіт. У серпні 2010 позивачем було придбано продукцію (матеріали в асортименті) в ПП «Оскомфі» на загальну суму 29997,80 грн. До перевірки були надані видаткова та прибуткова накладні, податкова накладна, банківська виписка, надані до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Матеріалами справи встановлено. що посадовими особами Токмацької ОДПІ Запорізької області ДПС з 09.07.2012 року по 13.07.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Прима-Ен» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фінкоммарк» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року та з ПП «ОсКомфі» за період з 01.03.2010 року по 31.08.2011 року, за результатами якої 20.07.2012 року було складено акт №12/22/34789278. Згідно висновків АА «Прима-Ен» було порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.138 ПК України, у результаті чого завищено валові витрати всього у сумі 79437,17 грн., тим самим занижено податок на прибуток всього у сумі 18770,55 грн., у тому числі у 3 кварталі 2010 року у сумі 6250 грн., 3 кварталі 2011 року – 125290,55 грн. за операціями, що проведені на підставі недійсних правочинів, внаслідок взаємовідносин з ПП «ОсКомфі» та ТОВ «Фінкоммарк»; порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.198, 188, 185 ПК України, у результаті чого відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), а тому занижено ПДВ за період з 01.03.2010 року по 31.10.2011 року у сумі 15887,43 грн., а саме по періодах: серпень 2010 року – 5000 грн. по операціях з ПП «ОсКомфі», за вересень 2011 року у сумі 10887,43 грн. по операціях з ТОВ «Фінкоммарк», що проведені на підставі недійсних правочинів заявлено безпідставно. На підставі акту перевірки. Токмацькою ОДПІ Запорізької області ДПС 03.08.2012 року були винесені податкове повідомлення-рішення №0000552200, яким ПП «Прима-Ен» було збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: ПДВ на загальну суму 19859,29 грн., у тому числі за основним платежем – 15887,43 грн., штрафні (фінансові) санкції – 3971,86 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000542200, яким ПП «Прима-Ен» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 20333,05 грн., у тому числі за основним платежем – 18770,55 грн., штрафні (фінансові) санкції – 1562,50 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські взаємовідносини ПП «Прима-Ен» з контрагентами ПП «ОсКомфі» та ТОВ «Фінкоммарк».

Встановлено, що основними видами діяльності ПП «Прима-Ен» є виробництво будівельних металевих виробів, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій

У серпні 2010 року ПП «Прима-Ен» придбала у ПП «ОсКомфі» цвяхи, крани, суміші бетонні, труби на загальну суму 25000 грн., у тому числі ПДВ – 5000 грн. ПП «ОсКомфі» 17.08.2010 року було виписано податкову накладну №16 та видаткову накладну №ОС-0017/08. У цей же день ПП «Прима-Ен» оплатило вартість товару.

05.09.2011 року ПП «Прима-Ен» (генпідрядник) уклало договір субпідряду №05/09 з ТОВ «Фінкоммарк» (субпідрядник) на виконання ремонтно-будівельних робіт на об’єктах «Зовнішня каналізація», «Дизбарєр», «Водопровід», «Будівництво дороги з плит» Цех №13 у с. Гюновка. У вересні 2011 року ТОВ «Фінкоммарк» виписало податкові накладні на загальну суму 65324,60 грн., у тому числі ПДВ – 10887,43 грн., ПП «Прима-Ен» підписало акти виконаних підрядних робіт з ТОВ «Фінкоммарк». Докази оплати вартості наданих будівельних робіт відсутні.

На підтвердження реальності надання будівельних послуг, ПП «Прима-ЕН» надало договір підряду, укладений 01.09.2011 року з ТОВ «Агропромислова компанія» (договір №01/09 на ремонтно-будівельні роботи у цеху №13). Докази оплати виконаних будівельних робіт відсутні.

Як вбачається з матеріалів перевірки. відповідачем були враховані акт ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області від 21.10.2011 року №30/23-36973771 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОсКомфі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2010 року по 31.08.2011 року та акт зустрічної звірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 13.12.2011 року №8281/23-2/37312389 ТОВ «Фінкоммарк» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, згідно яких встановлено відсутність у підприємств, що перевірялися трудових ресурсів. складських приміщень, виробничих потужностей. необхідних для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З огляду на вищевказане, законодавець пов’язує формування платником податків валових витрат з наявністю витрат на придбання товару з господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не включаються до податкового кредиту будь-яких витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Такі вимоги до формування валових витрат та податкового кредиту повторив ПК України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Так, згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується частково з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем по господарських взаємовідносинах з ПП «ОсКомфі», оскільки, господарська операція підтверджена первинними документами та вважає, що необґрунтовано сформовані валові витрати та податковий кредит позивачем по господарським взаємовідносинах з ТОВ «Фінкоммарк», оскільки у матеріалах справи відсутні докази оплати вартості наданих будівельних робіт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в особі Василівського відділення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби – задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі №0870/7787/12 – скасувати.

Прийняти нову постанову. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 03.08.2012 року №0000552200 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 6250 грн., у тому числі за основним платежем – 5000 грн., штрафні 9фінансові санкції – 1250 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000542200 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 7812,50 грн., у тому числі за основним платежем – 6250 грн., штрафні (фінансові) санкції – 1562,50 грн.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук