Ухвала суду № 38184062, 05.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2014 рокусправа № 0870/5375/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №0870/5375/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до про Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення № 0000751720 від 16 травня 2012 року. (а.с.3-4)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/5375/12. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що обставини, встановлені в Акті №174/1720/НОМЕР_2 від 06 квітня 2012 року, не відповідають фактичним даним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року по справі №0870/5375/12 в адміністративному позові відмовлено у повному обсязі. (суддя - Конишева О.В.) (а.с.106-107)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №0870/5375/12 та задовольнити позовні вимоги. (а.с.111-115)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач не стверджує, що поставки товару чи самого товару не було. Судом не з'ясовані всі обставини справи, що є порушенням ст. 159 КАС України, та невірно застосовані норми п. 7.2.3, 7.4.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

27 березня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№25013/13 надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №0870/5375/12. Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 28 березня 2012 року по 30 березня 2012 року посадовою особою відповідача проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01 березня 2011 року по 30 квітня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Ново-Світ», результати якої оформлено актом №174/1720/НОМЕР_2 від 06 квітня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (робіт, послуг) у березні, квітні та вересні 2011 року, які підпадають під визначення ст.22, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ у розмірі 13713 грн.

16 травня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки №174/1720/НОМЕР_2 від 06 квітня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000751720, яким позивачу донараховано ПДВ у розмірі 17141,25 грн., з яких 13713 грн. сума основного зобов'язання та 3428,25 грн. сума штрафних санкцій.

Відповідач в зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказав на порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України

Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вказаних норм Закону дає підстави стверджувати, що повинно обов'язково відбутися придбання товару, а не лише отримання податкової накладної.

Виходячи з викладених обставин справи та зазначених правових норм, враховуючи, що господарська діяльність контрагента позивача не підтверджується документально, докази перевезення товару не були надані, а причетність директора ТОВ «Ново-світ» до господарської діяльності контрагента не доведена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10 жовтня 2012 року року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №0870/5375/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 11 березня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна