Постанова № 3817848, 20.05.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.09Справа №2а-3634/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю представника позивача Баришевої Ольги Гаврилівни,

представника відповідача Бори Ігоря Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом малого підприємства «Кримдизельсервіс» до Державної податкової інспекції м. Сімферополя

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом мале підприємство «Кримдизельсервіс» до Державної податкової інспекції м. Сімферополя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0015441502/0 від 24.12.2008 року, № 0015451502/0 від 24.12.2008 року, № 0015441502/1 від 14.01.2009 року, № 0015451502/1 від 10.02.2009 року, № 0000681502/0 від 26.01.2009 року, № 0000671502/0 від 26.01.2009 року, податкових повідомлень № 101090107936355 від 02.12.2008 року, № 101090107936382 від 02.12.2008 року, № 101090108159053 від 25.12.2008 року, № 101090108186251 від 29.12.2008 року, прийнятих ДПІ м. Сімферополя.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в вересні-жовтні 2008 року визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість, яке було вказано відповідно у податкових деклараціях. Своєчасно, у строки визначені законом позивач в повному обсязі сплатив свої зобовязання, що підтверджується платіжними дорученнями, але у звязку з введенням Тимчасової адміністрації «Промінвестбанку» кошти своєчасно банком не були зараховані до бюджету. У звязку з чим позивач своєчасно повідомив про це відповідача, але ДПІ м. Сімферополя доводи позивача про перерахування коштів до уваги не прийняло та застосувало штрафні санкції до позивача за несвоєчасну сплату податкового зобовязання.

Крім того, платежі за інші податкові періоди, яке сплачувалося підприємством через інші установи банку були в порушення призначення платежів зараховані на погашення заборгованості за вересень-жовтень 2008 року, якої фактично не існувало.

Позивач також заявив, що суми, які мають бути зараховані відповідно призначення платежів розподіляються відповідачем на зарахування пені за боргом, який фактично не існує, а створений відповідачем штучно у звязку з порушенням ним статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові та пояснив, що незаконними є як податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій, так і податкові повідомлення, на підставі яких здійснювалося зарахування платежів на погашення пені. Будь-якої вини позивача в частині несвоєчасності зарахування коштів до бюджету не було, оскільки кошти не були зараховані у звязку з введенням Тимчасової адміністрації «Промінвестбанку». Представник також уточнила, що просить скасувати податкові повідомлення рішення у повному обсязі, так як санкцій необґрунтовано застосовані за несвоєчасну сплату зобовязань за вересень 2008 року, так і зобовязань за листопад 2008 року.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, зазначив, що податкові повідомлення рішення є такими, що винесені на підставі Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року та є такими, що підлягають виконанню позивачем, оскільки фактична сплата податку буде вважатися після зарахування коштів до бюджету.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція м. Сімферополя АР Крим.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція м. Сімферополя АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу, суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Мале підприємство «Кримдизельсервіс» (ЄДРПОУ 16322987) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 06.07.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 433974 (а.с.15), Довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/557 (а.с.16).

Таким чином, судом встановлено, що МП «Кримдизельсервіс» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Судом встановлено, що МП «Кримдизельсервіс» зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, а тому згідно із законодавством України, відповідач зобовязаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Таким чином, МП «Кримдизельсервіс» зобовязано, подавати до ДПІ м. Сімферополя декларації з податку на додану вартість та сплачувати податок до бюджету.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Сімферополя 15 грудня 2008 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість МП «Кримдизельсервіс», за наслідками якої складений акт від 15.12.2008 року № 9336/15-2/16322987.

Відповідно до акту зазначено, що в порушення п.п 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” МП «Кримдизельсервіс» несвоєчасно сплатило податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень відповідно до податкової декларації № 182904 від 17.10.2008 року.

Згідно акту підприємство було зобовязано сплатити податок в сумі 50679 гривень до 30.10.2008 року, але фактично податок сплачений в розмірі 50512 гривень наступними платіжними дорученнями:

-п/п № 155 від 28.11.2008 року в сумі 20307 з затримкою 28 днів,

-п/п № 6643 від 01.12.2008 року в сумі 11800 з затримкою 32 днів,

-п/п № 156 від 01.12.2008 року в сумі 7200 з затримкою 32 днів.

На підставі викладеного відповідачем нарахована штрафна санкція у розмірі 5860,95 гривень, у тому числі 10% від 20307 гривень, 20% від 11800 гривень, 20% від 7200 гривень.

Судом встановлено, що МП «Кримдизельсервіс» 17.12.2008 року подало заперечення на акт від 15.12.2008 року № 9336/15-2/16322987.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Сімферополя у звязку з порушенням граничного строку сплати погодженого податкового зобовязання винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0015441502/0 від 24.12.2008 року на суму 2030,70 гривень (10% від 20307 гривень)

-№ 0015451502/0 від 24.12.2008 року на суму 3830,25 гривень (20% від 11800+7200 гривень).

МП «Кримдизельсервіс» на зазначені податкові повідомлення-рішення 29.12.2008 року подана скарги начальнику ДПІ м. Сімферополя, які були отримані відповідачем також 29.12.2008 року, що підтверджується відміткою на скаргах.

Судом встановлено, що за наслідками апеляційного оскарження ДПІ м. Сімферополя прийняті повторні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0015441502/1 від 15.01.2009 року на суму 2030,70 гривень (10% від 20307 гривень)

-№ 0015451502/1 від 15.01.2009 року на суму 3830,25 гривень (20% від 11800+7200 гривень).

Крім того, Державною податковою інспекцією м. Сімферополя 19 січня 2009 року знову проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість МП «Кримдизельсервіс», за наслідками якої складений акт від 19.01.2009 року № 300/15-2/16322987.

Відповідно до акту зазначено, що в порушення п.п 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” МП «Кримдизельсервіс» несвоєчасно сплатило податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень відповідно до податкової декларації № 182904 від 17.10.2008 року, а також за жовтень 2008 року в розмірі 39307 гривень відповідно до податкової декларації № 222904 від 20.11.2008 року.

Згідно акту підприємство було зобовязано сплатити залишок несплаченого податку за вересень в сумі 11054,42 гривен до 30.10.2008 року, але фактично податок сплачений платіжним дорученням № 198 від 24.12.2008 року з затримкою на 55 днів.

Також підприємство було зобовязано сплатити податок за жовтень 2008 року в розмірі 39307 гривень до 01.12.2008 року, але фактично податок був сплачений платіжним дорученням № 198 від 24.12.2008 року з затримкою на 23 дні.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Сімферополя у звязку з порушенням граничного строку сплати погодженого податкового зобовязання винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000671502/0 від 26.01.2009 року на суму 3930,70 гривень (10% від 39307 гривень)

-№ 0000681502/0 від 26.01.2009 року на суму 2210,88 гривень (20% від 11054,42 гривень).

МП «Кримдизельсервіс» на зазначені податкові повідомлення-рішення 29.01.2009 року подана скарги начальнику ДПІ м. Сімферополя, які були отримані відповідачем 30.01.2009 року, що підтверджується відміткою на скаргах.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій судом у повному обсязі перевірені податкові декларації, платіжні доручення, особовий рахунок позивача про нарахування та сплату податку на додану вартість.

Аналізуючи зазначені дані суд приходить до наступних висновків:

1. МП «Кримдизельсервіс» відповідно до податкової декларації № 182904 від 17.10.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень.

Згідно з платіжними дорученнями, які були досліджені в судовому засіданні МП «Кримдизельсервіс» сплатило 27.10.2008 року податок на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 4778 від 24.10.2008 року. На вказаних платіжних документах є відмітки обслуговуючого банку Філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» про проведення платежів.

Судом також перевірена виписка з особових рахунків МП «Кримдизельсервіс» станом на 27.10.2008 року, тобто на дату прийняття банком платіжного доручення вхідний залишок коштів складає 72793,13 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за вересень 2008 року податкове зобовязання сплачено МП «Кримдизельсервіс» у повному обсязі, та станом на 01.11.2008 року у позивача має залишитися переплата в розмірі 166,30 гривень відповідно до відомостей особового рахунку.

Судом встановлено, що відповідно до листа філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» від 07.11.2008 року зазначено, що 07.10.2008 року Постановою НБУ № 308 в банку введена тимчасова адміністрація та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 07.10.2008 року до 06.04.2009 року. В листі також зазначено, що платіжне доручення № 4778 від 24.10.2008 року щодо перерахування ПДВ на суму 50679 гривень до Державного бюджету банком прийнято, але не виконано у звязку з викладеними причинами.

В свою чергу МП «Кримдизельсервіс» 10.11.2008 року повідомив ДПІ м. Сімферополя про перерахування коштів та невиконання зобовязань банком, а також надав всі необхідні докази, що підтверджується листом № 01/13/198, що був отриманий відповідачем 10.11.2008 року.

Але суд зазначає, що відповідно даних особового рахунку позивача проплата МП «Кримдизельсервіс» податку на додану вартість відповідно до платіжного доручення № 4778 від 24.10.2008 року на суму 50679 гривень відповідачем не враховано, оскільки грошові кошти, сплачені позивачем, не були перераховані до бюджету філією «Кримське центральне відділення Промінвестбанку», у звязку з введенням тимчасової адміністрації.

У звязку з чим відповідач зазначені суми сплати податку на додану вартість в особовому рахунку МП «Кримдизельсервіс» не відобразив, та зазначив податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 50512,70 гривень з урахуванням попередньої переплати (50679-166,30).

2. В листопаді 2008 року МП «Кримдизельсервіс» відповідно до податкової декларації № 222904 від 20.11.2008 визначив податкове зобовязання за жовтень 2008 року в розмірі 39307 гривень.

Згідно з платіжними дорученнями, які були досліджені в судовому засіданні МП «Кримдизельсервіс» сплатив податок на додану вартість за жовтень 2008 року в розмірі 39307 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями:

-п/п № 155 від 28.11.2008 року в сумі 20307 гривень

-п/п № 6643 від 01.12.2008 року в сумі 11800 гривень

-п/п № 156 від 01.12.2008 року в сумі 7200 гривень.

На вказаних платіжних документах є відмітки обслуговуючого банку АКБ «Форум» про проведення платежів. Крім того, призначення платежу визначено «ПДВ по декларації за жовтень 2008 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за жовтень 2008 року податкове зобовязання сплачено МП «Кримдизельсервіс» у повному обсязі, та станом на 01.12.2008 року у позивача має залишитися переплата в розмірі 166,30 гривень відповідно до відомостей особового рахунку.

Але відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем сум сплаченого податку на додану вартість за вересень 2008 року через філію «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» в розмірі 50679 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного МП «Кримдизельсервіс» в платіжних дорученнях, як «ПДВ за жовтень 2008», відповідачем платежі в розмірі 39307 гривень зараховані на погашення облікованого боргу за вересень 2008 року.

3. Судом встановлено, що у звязку з діями відповідача, неврахуванням ДПІ м. Сімферополя сум сплаченого податку на додану вартість за вересень 2008 року, нарахуванням штрафних санкцій та пені МП «Кримдизельсервіс» повторно виконало податкове зобовязання за вересень 2008 року, та повторно сплатило 24.12.2008 року ПДВ за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень через АКБ «Форум», що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 24.12.2008 року.

При цьому суд зазначає, що на момент повторної сплати податку через АКБ «Форум», на виконанні філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» також перебувало платіжне доручення № 4778 від 24.10.2008 року щодо сплати ПДВ за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень.

Зазначене платіжне доручення № 4778 від 24.10.2008 року було відкликане позивачем від філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» 25.12.2008 року, що підтверджується відміткою банку на листі МП «Кримдизельсервіс».

У той же час платіжне доручення № 198 від 24.12.2008 року з призначенням платежу «ПДВ за вересень 2008 року» було віднесене відповідачем на погашення залишку штучно утвореного боргу за вересень в сумі 11054,42 гривен та за жовтень 2008 року в розмірі 39307 гривень до 01.12.2008 року, який фактично був своєчасно сплачений позивачем наступним чином:

-за вересень 2008 року - платіжним дорученням № 4778 від 24.10.2008 року,

-за жовтень 2008 року - п/п № 155 від 28.11.2008 року в сумі 20307 гривень, п/п № 6643 від 01.12.2008 року в сумі 11800 гривень, п/п № 156 від 01.12.2008 року в сумі 7200 гривень.

4.Суд також зазначає, що відповідачем на суму проплати за платіжними дорученнями була нарахована пеня у листопаді-грудні 2008 року в розмірі 1068,38 гривень, у звязку з штучним утворенням боргу з ПДВ за вересень 2008 року

Судом встановлено, що пеня в сумі 1068,38 гривень була самостійно погашена відповідачем в автоматичному режимі за рахунок сплати МП «Кримдизельсервіс» основного зобовязання, про що позивач був повідомлений ДПІ м. Сімферополя відповідно до податкових повідомлень № 101090107936355 від 02.12.2008 року, № 101090107936382 від 02.12.2008 року, № 101090108159053 від 25.12.2008 року, № 101090108186251 від 29.12.2008 року.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, при цьому поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

На підставі ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, повязану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документу на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обовязковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобовязаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України № 2181-ІІІ повязує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

За приписами п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-IIIза порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 16.5.3. п. 16.5 ст. 6 цього ж закону не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

З аналізу наведеного законодавства випливає, що після прийняття банком розрахункового документу щодо перерахування податків до бюджету податкові зобовязання вважаються виконаними і покладення на платника податків обовязку повторно сплатити податки, збори (обовязкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Таким чином, суд зазначає, що з 27.10.2008 року, тобто з моменту прийняття філією «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» платіжного доручення № 4778 від 24.10.2008 року податкове зобовязання МП «Кримдизельсервіс» з податку на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень було виконане у повному обсязі.

Отже у податкового органу були відсутні підстави вважати неперераховані вже банком грошові кошти щодо сплати податку на додану вартість в розмірі 50679 гривень податковим боргом позивача МП «Кримдизельсервіс», так як позивач додатково повідомив відповідача про причини ненадходження коштів до бюджету та надав відповідні докази.

Cудом встановлено, що грошові кошти на сплату податку на додану вартість за вересень 2008 року, у звязку з вищевикладеною обставиною до бюджету не надійшли, а відповідачем наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобовязань, зараховувалися податковим органом у рахунок необґрунтовано створеної відповідачем заборгованості.

Суд зазначає, що такі дії податкового органу не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобовязання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самостійно, без узгодження з позивачем змінив призначення платежу «податок на додану вартість за жовтень 2008 року», визначений в п/п № 155 від 28.11.2008 року в сумі 20307 гривень, п/п № 6643 від 01.12.2008 року в сумі 11800 гривень, п/п № 156 від 01.12.2008 року в сумі 7200 гривень - та погасив необґрунтовано створений відповідачем податковий борг за вересень 2008 року, внаслідок чого виник новий борг за період, за який позивач вважав податкові зобовязання погашеними.

Суд виходить з того, що позивач виконав свої зобовязання перед бюджетом, надіславши до філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» вищевказані платіжні доручення про перерахування податку.

Той факт, що позивач на вимогу відповідача та у звязку з його діями щодо нарахування штрафних санкцій та пені повторно виконав податкове зобовязання за вересень 2008 року та повторно сплатило 24.12.2008 року ПДВ за вересень 2008 року в розмірі 50679 гривень через АКБ «Форум», що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 24.12.2008 року, не може бути визнано як порушення строків погашення погодженого податкового зобовязання, яке раніше вже було виконано своєчасно та у повному обсязі.

Суд вважає, що відповідач знову необґрунтовано та в порушення призначення платежу «податок на додану вартість за вересень 2008 року» зарахував ці кошти як погашення штучно утвореного боргу за жовтень 2008 року.

Судом встановлено, що у звязку з тим, що грошові кошти на сплату податків, нарахованих у картках особових рахунків платника податків, до бюджету не надійшли, наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобовязань були зараховані у рахунок заборгованості. Аналогічно із запізненням погашалися щомісячні податкові зобовязання за цими податками, у звязку з чим, у відповідності до вимог ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ здійснювалося нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податкових зобовязань.

У звязку з тим, що сплачена позивачем сума податку на додану вартість через філію «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» в розмірі 50679 гривень за вересень 2008 року гривень безпідставно визнана податковою інспекцією заборгованістю і безпідставно погашена за рахунок чергових платежів, а наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати зараховані у рахунок існуючої заборгованості, суд зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 12002,53 гривень, та пеня в сумі 1068,28 гривень застосовані відповідачем необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наступні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню:

- № 0015441502/0 від 24.12.2008 року на суму 2030,70 гривень (10% від 20307 гривень)

-№ 0015451502/0 від 24.12.2008 року на суму 3830,25 гривень (20% від 11800+7200 гривень).

-№ 0015441502/1 від 15.01.2009 року на суму 2030,70 гривень (10% від 20307 гривень)

-№ 0015451502/1 від 15.01.2009 року на суму 3830,25 гривень (20% від 11800+7200 гривень).

-№ 0000671502/0 від 26.01.2009 року на суму 3930,70 гривень (10% від 39307 гривень)

-№ 0000681502/0 від 26.01.2009 року на суму 2210,88 гривень (20% від 11054,42 гривень).

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень незаконними та скасування, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач також заявив вимоги про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень № 101090107936355 від 02.12.2008 року, № 101090107936382 від 02.12.2008 року, № 101090108159053 від 25.12.2008 року, № 101090108186251 від 29.12.2008 року, прийнятих ДПІ м. Сімферополя.

Але суд зазначає, що в розумінні КАС України податкові повідомлення не є актами або рішеннями субєкта владних повноважень, оскільки вони носять лише інформаційний характер про перерозподіл коштів платника податків в особовому рахунку, у тому числі щодо зарахування коштів на погашення пені, тому вони не можуть бути скасовані, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 20 травня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 25 травня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Сімферополя № 0015441502/0 від 24.12.2008 року, № 0015451502/0 від 24.12.2008 року, № 0015441502/1 від 14.01.2009 року, № 0015451502/1 від 10.02.2009 року, № 0000681502/0 від 26.01.2009 року, № 0000671502/0 від 26.01.2009 року.

3.В решті позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь малого підприємства «Кримдизельсервіс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.