Рішення № 38170483, 07.04.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 437/14197/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді: Кравченко Н.О.,

при секретарі: Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2014р. до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в обґрунтування якої позивач зазначив, що 22.06.2006р. та 23.01.08р. між позивачем, як позичкодавцем та першим відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір № ML-900/217/2006 та кредитний договір № ML-904/002/2008, згідно до умов яких банк надав першому відповідачеві кредит у розмірі 38250 доларів США зі сплатою відсотків зі строком користування до 22.06.2021р. та кредит у розмірі 20000 доларів США зі строком користування до 23.01.13. зі сплатою відсотків, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити позивачеві відсотки за користування кредитом. 22.06.06. та 23.01.08. в забезпечення виконань зобов'язань першого відповідача за вищевказаними кредитними договорами, між позивачем та другою відповідачкою було укладено договір поруки № SR-ML-900/217/2006 та № SR-904/002/2008, згідно до яких ОСОБА_2 зобов'язалась солідарно відповідати за зобов'язаннями першого відповідача за вказаними кредитними договорами. Взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим в нього станом на 14.06.13. виникла заборгованість за кредитним договором № ML-900/217/2006 зі сплати кредиту в сумі 34406,63 долари США, зі сплати процентів в сумі 11079,46 доларів США, пеня в сумі 80929,44 грн. та за кредитним договором ML-904/002/2008 з погашення кредиту в сумі 17179,53 долари США, зі сплати відсотків - в сумі 5093,74 доларів США, пеня в сумі 95313,97грн., а всього на загальну суму 725836,96 грн. У зв'язку з вищевказаним позивачем на адресу відповідачів було надіслано вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань, які були отримані відповідачами та до цього часу не виконані. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь вищевказану заборгованість за кредитними договорами.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі з вищенаведених підстав.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заявлених до неї позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивач не довів те, що він є правонаступником банку за кредитним договором; банк допустив розголошення банківської таємниці про укладені кредитні договори та договори поруки; договір поруки припинив свою дію в січні 2013р., позивач заявив позов в серпні 2013р. після спливання 6місячного терміну дії кредитного договору, у зв'язку з чим відповідачка не має зобов'язань перед позивачем. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідачки просив суд відмовити в задоволенні заявлених до ОСОБА_2 вимог у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Перший відповідач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився та про причини своїх неявки в порушення вимог ст. 77 ЦПК України суду не повідомив.

Враховуючи вищевказане та приймаючи до уваги приписи ст. 169 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності першого відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2006р. та 23.01.08р. між позивачем, як позичкодавцем та першим відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір № ML-900/217/2006 (а.с. 21-28) та кредитний договір № ML-904/002/2008 (а.с. 10-18) та додаткові договори до них від 23.04.09. (а.с. 153-166, 168-173), згідно до умов яких банк надав першому відповідачеві кредит у розмірі 38250 доларів США зі сплатою відсотків зі строком користування до 22.06.2021р. та кредит у розмірі 20000 доларів США зі строком користування до 23.01.13. зі сплатою відсотків, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити позивачеві відсотки за користування кредитом.

22.06.06. та 23.01.08. в забезпечення виконань зобов'язань першого відповідача за вищевказаними кредитними договорами, між позивачем та другою відповідачкою було укладено договір поруки № SR-ML-900/217/2006 (а.с. 29-30) та № SR-904/002/2008 (а.с. 19-20) та додаткові договори до них від 23.04.09. (а.с. 151-152, 167, 174), згідно до яких ОСОБА_2 зобов'язалась солідарно відповідати за зобов'язаннями першого відповідача за вказаними кредитними договорами.

23.04.09. між банком та відповідачам було укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № SR-904/002/2008

Взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим в нього станом на 14.06.13. виникла заборгованість за кредитним договором № ML-900/217/2006 зі сплати кредиту в сумі 34406,63 долари США, зі сплати процентів в сумі 11079,46 доларів США, пеня в сумі 80929,44 грн. та за кредитним договором ML-904/002/2008 з погашення кредиту в сумі 17179,53 долари США, зі сплати відсотків - в сумі 5093,74 доларів США, пеня в сумі 95313,97грн., а всього на загальну суму 725836,96 грн.

Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010р. позивач є правонаступником банку за вищенаведеними кредитними договорами та договорами поруки, що в свою чергу спростовує доводи відповідачки про відсутність у позивача права вимоги до неї (а.с. 47-60).

14.06.2013р. позивачем було складено досудові вимоги № 2000209902, № 200034222, № 200034254, № 200029903 (а.с. 31,32, 35, 36) які були надіслані на адресу відповідачів та отримані ними відповідно до поштових повідомлень про вручення 05.07.13. (а.с. 33, 34, 37, 38), однак до цього часу відповідачами не виконані.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З врахуванням вказаного та приймаючи до уваги те, що відповідачами не виконано взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за його користування суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заперечення відповідачки про сплив строку позовної давності та пред'явлення вимог позивачем з пропуском 6місячного терміну після закінчення основного зобов'язання суд визнає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки

Судом встановлено, що п. 4.1 договорів поруки визначено, що вони діють до повного виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Вказане положення договорів свідчить про те,що строк дії поруки невизначений.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Вказана позиція відповідає позиції Верховного суду України, яка була викладена в Постанові від 21.05.2012р. в цивільній справі № 6-68цс11.

Таким чином, в даному випадку, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже визначальною обставиною для вирішення питання про припинення поруки є встановлення моменту настання строку виконання основного зобов'язання та визначення шестимісячного терміну від цієї дати.

При вирішення вказаного питання, суд керується роз'ясненнями, які були надані ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі в п. 24 Постанови від 30.03.2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» згідно до якого, ВССУ зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Виходячи з вказаного суд приймає до уваги те, що строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі за кредитним договором № ML-900/217/2006 визначений до 22.06.2021р., а за кредитним договором № ML-904/002/2008 визначений до 23.01.2013р.

Позивач скористався своїм правом вимоги дострокового погашення зобов'язань за кредитними договорами надіславши на адресу відповідачів відповідні вимоги від 14.06.2013р. № 2000209902, № 200034222, № 200034254, № 200029903 які були ними отримані 05.07.13.

При цьому позивач не пропустив 6-місячний строк пред'явлення вимоги за кредитним договором № ML-904/002/2008, оскільки відповідачка отримала вимогу позивача 05.07.13. тобто за 18 днів до закінчення шестимісячного терміну, який почав свій відлік з 23.01.2013р.

За вказаних обставин, позивач мав звернутись до поручителя - відповідачки ОСОБА_2 з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитними договорами не пізніше шести місяців з моменту отримання ОСОБА_2 вимог про погашення зобов'язань за кредитними договорами, тобто до 05.01.2014р.

Зважаючи на вказане та приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогам до відповідачів 16.09.2013р., суд визнає, що ці вимоги були заявлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в межах строку позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідачки про пропуск позивачем строку позовної давності та строку пред'явлення вимоги до неї, як до поручителя першого відповідача та про припинення поруки.

Судові витрати відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, СУД,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код 21685166, МФО 300528, рахунок 29092002900900) суму боргу у розмірі 725836,96 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код 21685166, МФО 300528, рахунок 29092002900900) судові витрати в сумі сплаченого судового збору у розмірі 3441,00грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено 03 квітня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Н.О. Кравченко