Ухвала суду № 38158790, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/800/57200/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Київського обласного військового комісаріату, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військовий комісар Тетіївського районного військового комісаріату Київської області Малиш Олександр Михайлович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Київського обласного військового комісаріату на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату Малиш О.С. № 46 від 29.05.2013 року, в частині її звільнення, поновити її на посаді головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4094,7 грн. та звернути постанову до негайного виконання.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що для звільнення ОСОБА_4 згідно п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України з посади головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату не було підстав, оскільки після зміни штатного розпису посада на якій працювала позивач не скорочувалась, нових кваліфікаційний вимог щодо осіб, які можуть працювати на вказаній посаді не вимагалось, позивач надавала згоду на переведення її на вказану посаду за новим штатним розписом.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що у позивача відсутня повна вища освіта, а тому вона не може займати новоствореної посади головного спеціаліста.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні не було допущено порушення норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

З 1977 року позивач працювала в Тетіївському районному військовому комісаріаті. 15.01.1996 року позивач прийняла присягу державного службовця та з 30.10.2006 року по 30.05.2013 року займала посаду головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату Київської області.

18.03.2013 року військовим комісаром Тетіївського районного військового комісаріату прийнято наказ № 10 «Про проведення організаційних заходів в Тетіївському районному військовому комісаріаті у 2013 році». Основним завданням даних організаційних заходів було переведення Тетіївського районного військового комісаріату на новий штатний розпис.

Згідно діючого на той момент штатного розпису Тетіївського районного військового комісаріату існували наступні посади: головний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст 1 категорії, спеціаліст 2 категорії, спеціаліст. Згідно нового штатного розпису, який почав діяти з 31.05.2013 року, у штатному розписі залишились посади головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

11 квітня 2013 року військовим комісаром було видано наказ № 15 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців Тетіївського районного військового комісаріату, у зв'язку з проведенням організаційних заходів», а саме на заміщення вакантних посад головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

15 травня 2013 року військовим комісаром було прийнято рішення № 1, яким запропоновано позивачу посаду головного спеціаліста та одночасно запропоновано виконати вимоги наказу про проведення конкурсу. Дане рішення було доведено під розпис всім працівникам, при ознайомленні з рішенням позивач вказала на зворотній стороні рішення, що погоджується на переведення її на запропоновану посаду головного спеціаліста.

Позивач не погоджуючись із вказаним наказом від 11.04.2013 року № 15, звернулась до Київського окружного адміністративного суду із вимогою про його скасування. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року справа № 810/2170/13-а, позов ОСОБА_4 задоволено та скасовано наказ від 11.04.2013 року № 15.

На підставі наказу Військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату від 29.05.2013 року № 46, позивача, головного спеціаліста, державного службовця звільнено із займаної посади з 30.05.2013 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв'язку зі скороченням штату працівників).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статі 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, викладеного в листі від 07.04.2011 року № 114/06/187-11, скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, відповідно до змін у структурі і штатному розписі Тетіївського районного військового комісаріату, скорочено було посади, а саме спеціаліста 1 категорії та спеціаліста 2 категорії, спеціаліста, і залишились посади головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

Отже, в результаті змін в організаційній структурі і штатному розписі Тетіївського районного військового комісаріату залишилась посада на якій працювала позивач.

Як зазначалось вище, судами встановлено, що 15 травня 2013 року військовим комісаром було прийнято рішення № 1, яким запропоновано позивачу посаду головного спеціаліста, з яким позивач погодилась під розпис.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що у разі погодження позивача зайняти вакантну посаду, відповідач повинен був зарахувати позивача на цю посаду, а не проводити конкурс.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи функціональних обов'язків головного спеціаліста, які позивач виконувала до звільнення та ті, які визначені для нової посади головного спеціаліста, вимога щодо обов'язкової наявності вищої освіти як підстави для зайняття посади головного спеціаліста відсутня.

Враховуючи те, що посада яку займала позивач до звільнення не скорочувалась та те, що позивач надала згоду на переведення її на посаду головного спеціаліста, що передбачена зміненим штатним розписом і відсутність нових вимог щодо освітнього рівня особи, яка має займати вказану посаду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наказ військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату Малиш О.С. № 46 від 29.05.2013 року, в частині звільнення позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судових рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Київського обласного військового комісаріату відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 810/3247/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска