Постанова № 38152391, 10.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2014 року письмове провадження № 826/2165/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві Головний державний ревізор-інспектор відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач-1), Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідача-2) в якому просив :

- визнати протиправними дії Головного державного ревізора-інснектора відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Олійника Дмитра Анатолійовича щодо внесення до п. 2.2. акта про результати документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року від 25.12.2013 № 60/26-55-15-02/31838369 інформації про те, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово- господарську діяльність ДІП «Дірол Кедбері Україна» був директор (ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1);

- зобов'язати Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Олійника Дмитра Анатолійовича або Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виключити з п. 2.2. акта про результати документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року від 25.12.2013 № 60/26-55-15-02/31838369 інформацію про те, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність ДІП «Дірол Кедбері Україна» був директор ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та повідомити про це суд протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду поданій справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії щодо внесення в акт про результати невиїзної документальної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року інформації про те, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність ДІП «Дірол Кедбері Україна» був ОСОБА_1, яка не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. Причини неявки суду не повідомив. Письмових пояснень або заперечень по суті позову не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 27.01.2014 під час ознайомлення зі справою про адміністративне правопорушення № 757/1172/14-п в Печерському районному суді м.Києва позивач дізнався про акт від 25.12.2013 № 60/26-55-15-02/31838369 про результати документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року.

У п.2.2 зазначеного акта вказано, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання був - ОСОБА_1.

В той же час, рішенням № 1/2010 власника ДІП «Дірол Кедбері Україна» від 31.08.2010 та наказом № 35/10 від 31.08.2010 звільнено 31.08.2010 з займаної посади Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна» ОСОБА_1 відповідно до угоди про припинення трудового договору від 27.07.2010. Призначено з 01.09.2010 на посаду Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна» ОСОБА_3.

Розпорядженням № від 01.09.2010 ОСОБА_3 приступив з 01.09.2010 до виконання обов'язків Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна».

Позивач вважає такі дії відповідачів щодо внесення в акт про проведення документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року інформації, яка не відповідає фактичним обставинам протиправними, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В свою чергу, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Порушення прав позивача, в розумінні Кодексу адміністративного судочинтсва України мало виникнути у зв'язку з прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень про нарахування сум податку на додану вартість за вказаний період, однак позивачем не доведено наявність будь-яких податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки, проведеної відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема внесення відомостей до бази автоматизованого співставлення проведення перевірки.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Акт перевірки податкового органу - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У свою чергу, висновки акта перевірки не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, умовою для захисту порушених прав є наявність таких порушених прав.

В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача.

Дана правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, який зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів - ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків відносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь - яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3 розділу І).

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, встановлений принцип презумпції правомірності рішень платника податків, який поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Окрім того, як зазначалося та вбачається з матеріалів справи, рішенням № 1/2010 власника ДІП «Дірол Кедбері Україна» від 31.08.2010 та наказом № 35/10 від 31.08.2010 звільнено 31.08.2010 з займаної посади Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна» ОСОБА_1 відповідно до угоди про припинення трудового договору від 27.07.2010. З 01.09.2010 призначено на посаду Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна» ОСОБА_3. Розпорядженням № від 01.09.2010 ОСОБА_3 приступив з 01.09.2010 до виконання обов'язків Генерального директора ДІП «Дірол Кедбері Україна».

Зокрема, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що до Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163 КУпАП.

Так, рішенням Печерського районного суму міста Києва від 05.02.2014 звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Також в рішенні зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців починаючи з 01.09.2010 керівником ДІП «Дірол Кедбері Україна» є ОСОБА_3, а головою комісії з припинення або ліквідатором є ОСОБА_4

Таким чином судом теж оцінено оскаржуваний акт лише як носій інформації та не прийнято до уваги.

Оскільки акт перевірки та висновки, викладені в ньому, не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при реалізації своїх функцій, та позивач не має жодного відношення до діяльності ДІП «Дірол Кедбері Україна», суд вважає що позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Олійника Дмитра Анатолійовича щодо внесення до п. 2.2. акта про результати документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року від 25.12.2013 № 60/26-55-15-02/31838369 інформації про те, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ДІП «Дірол Кедбері Україна» був директор (ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та зобов'язання Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Олійника Дмитра Анатолійовича або Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виключити з п. 2.2. акта про результати документальної невиїзної перевірки ДІП «Дірол Кедбері Україна» (податковий номер 31838369) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2010 року, березень та травень 2011 року від 25.12.2013 № 60/26-55-15-02/31838369 інформацію про те, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність ДІП «Дірол Кедбері Україна» був директор ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та повідомити про це суд протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду поданій справі задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій