Ухвала суду № 3814916, 19.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2009 року                                                                                     № 22а-9502/08 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у справі судді      Любашевського В.П.

суддів                                        Довгополова О.М.

    Носа С.П.

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на  постанову  господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2008 року у справі

за позовом  ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про  скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.03.2008 року позивач - ОСОБА_1 звернувся у господарський суд Закарпатської області із позовом до відповідача - ОСОБА_2. У позовній заяві просить скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 в особі Воловецького відділення від 17.01.2008 р. № 0000081650/0.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2008 року позов задоволено повністю. Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення рішення ОСОБА_2 від 17.01.2008 р. № 0000081650/0 про зобов'язання Біласовицького лікувально - оздоровчого комплексу «Пікуй» ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі  50 % у сумі 1910, 59 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3812,17 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем платіжним дорученням № 2 від 25.12.2007р. було сплачену суму 2005грн. із зазначенням у ньому призначення платежу «податок на додану вартість за листопад 2007р.», тобто самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ, згідно поданої податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період - листопад 2007р. та платіжним дорученням № 2 від 23.01.2008 р. було сплачену суму 3857 грн. із ____________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Карпинець В.І.         ряд. ст. зв. № 2.11.1.      суддя-доповідач  Любашевський В.П.                   

справа № 14/84/5008                                                                                                  справа № 22а-9502/08/9104.doc

зазначенням у ньому призначення платежу «податок на додану вартість за грудень 2007 р.», тобто самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ, згідно поданої податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період - грудень 2007 р.

Отже, як вбачається з вищезазначених доказових матеріалів, позивачем вищезазначені узгоджені суми податкового зобов'язання з ПДВ за вищезазначені звітні податкові періоди, самостійно було сплачено в межах установлених граничних строків їх сплати, що зазначено підприємством безпосередньо в платіжних дорученнях у графі «призначення платежу».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2008 року. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що Акт від 17.01.2008 р. №8/1650/13594188 на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, було складено працівником податкового органу за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з ПДВ за 2005 р. Біласовицьким лікувально-оздоровчим комплексом «Пікуй» ОСОБА_1 та в якому зазначено прізвище, ім'я та по-батькові керівника перевіреного підприємства, а отже зміст та форма даного акту відповідає вимогам вищезазначеного Наказу № 327.

Воловецьким відділенням ОСОБА_2 належним чином повідомлено платника податків про результати перевірки, шляхом надсилання на його адресу акту камеральної перевірки про порушення платіжної дисципліни, спірне податкове повідомлення-рішення та розрахунок штрафних санкцій, як додаток до даного акту перевірки та надіслано податковою інспекцією листом від 18.02.2008 р. № 487 на адресу позивача за результатами розгляду його скарги, в якій було зазначено про не надсилання на його адресу відповідних документів.

З'ясувавши  обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, з наступних підстав:

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач платіжним дорученням № 2 від 25.12.2007 р. провів самостійну сплату податкового зобов'язання на суму 2005 грн. за рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2007 р., а платіжним дорученням № 2 від 23.01.2008р. було сплачену суму 3857 грн. із зазначенням у ньому призначення платежу за звітний податковий період - грудень 2007 р. Проте, контролюючим органом вказані суми зарахована в рахунок погашення податкового боргу за травень 2005 року. Внаслідок наведеного, у позивача виник податковий борг із сплати ПДВ у податкових періодах, які зазначено у платіжних дорученнях, що й стало підставою для застосування штрафних санкцій, правомірність накладення яких оспорюється у справі.

Так, згідно п. п. 7.1.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В силу ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Реалізуючи вказане право власності на належне майно та на виконання покладеного обовязку із сплати податкового зобовязання, позивачем вказаними вище платіжними дорученнями  сплачено податкове зобовязання із зазначенням конкретного призначення сплаченої суми.  Проте, податковим органом змінено цільове призначення платежу. Враховуючи вказане, к олегія суддів погоджується із   висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності таких дій податкового органу (відповідача у справі), а тому рішення про застосування штрафу в розмірі  50 % у сумі 1910, 59 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3812,17 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст..200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  постанову господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2008 року у справі № 14/84 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя                                                                                   В. П. Любашевський

Судді                                                                                                        О. М. Довгополов

      С.П. Нос