Ухвала суду № 38147621, 27.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 р. Справа № 876/13075/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у адміністративній справі №803/1855/13-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003631700 від 31 липня 2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 78,79, 181, 183 Податкового кодексу України та невірним встановленням обставин у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі наказу Ківерцівської ОДПІ № 19 від 03 липня 2013 року, відповідно до статей 78, 79 ПК України, у період з 04 липня по 10 липня 2013 року проведено позапланову документальну перевірку підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині обов'язкової реєстрації платником ПДВ за період з 01 липня 2011 року по 28 лютого 2012 року, за результатами якої складено Акт № 638/1701/НОМЕР_2 від 16 липня 2013 року, яким встановлено допущені позивачем порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України (ПК України) - не дотримано вимог щодо здійснення реєстрації платником ПДВ з серпня 2011 року по лютий 2012 року при отриманні виручки від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, яка перевищує 300 000 грн. протягом остатнніх 12 місяців, що призвело до заниження суми ПДВ на 49 997 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31 липня 2013 року № 0003631700, яким відповідно до пункту 183.10 статті 183 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 49 997 грн. та нараховано 12 494 грн. 16 коп. штрафних фінансових санкцій.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що висновки Ківерцівської ОДПІ, викладені в акті перевірки позивача щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на 49 977 грн. знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31 липня 2013 року № 0003631700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 49 977 грн. за основним платежем та нараховані 12 494 грн. 16 коп. штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема: про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено статтею 79 цього ж Кодексу. Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу вручено 04 липня 2013 року до початку проведення перевірки.

Щодо оскарженого податкового повідомлення - рішення, то висновок контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що за період з серпня 2010 року по липень 2011 року, перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємцем ОСОБА_1 отримано загальну суму виручки від здійснення господарських операцій, що сукупно перевищує 300 000 грн. та яка становить 313 866 грн. 97 коп.

Факт отримання позивачем загальної суми виручки від здійснення господарських операцій, що сукупно перевищує 300 000 грн. за період з серпня 2010 року по липень 2011 року підтверджено представником позивача в судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджується звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за серпень 2010 року - липень 2011 року, поданих позивачем Ківерцівській ОДПІ, якими встановлено, що сума розрахунків за вказаний період становила 313 866 грн. 97 коп.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно із пунктом 9.4 статті 9 цього ж Закону якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно із пунктом 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Оскільки обсяг оподатковуваних операцій в сумі більше 300 000 грн. позивачем досягнуто в липні 2011 року, тому до 10 серпня 2011 року він був зобов'язаний звернутись до податкового органу із заявою про реєстрацію платником ПДВ, однак позивач, в порушення вказаних вимог закону, зареєстрований платником ПДВ лише 14 лютого 2012 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07 липня 2011 року, який набрав чинності 06 серпня 2011 року, пункт 183.10 статті 183 ПК України викладено в новій редакції, та яким встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Як вбачається із розрахунку сум заниження податкових зобов'язань ОСОБА_1, податковим органом суму такого заниження за липень 2011 року визначено із розрахунку 20 % від 13 866 грн. 97 коп. (суми, на яку фактично перевищено обсяг дозволених оподатковуваних операцій), за серпень 2011 року - січень 2012 року суми заниження податкових зобов'язань визначено із розрахунку 20 % від загальних помісячних сум отриманої виручки.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183 ПК України - нездійснення реєстрації платником ПДВ з серпня 2011 року, що призвело до заниження суми ПДВ на 49 997 грн. та накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування - є правомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у адміністративній справі №803/1855/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс