Ухвала суду № 38132291, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Київ К/800/30466/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013

у справі № 2а/1770/4157/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Фудз Трейд» звернулось до суду із позовом про скасування акта документальної невиїзної перевірки № 621/15-200/3220375 від 14.09.2012; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0248281541 від 05.10.2012 та форми «В4» № 0248271341 від 05.10.2012.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову, в решті постанову суду залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фудз Трейд», складено акт від 14.09.2012 № 621/15-200/3220375, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання, а саме:

- за 2008 рік занижено податкове зобов"язання на 1195560,85 грн. та завищено податковий кредит на 436731,58 грн.;

- за 2009 рік занижено податкове зобов'язання на 511179,76 грн. та завищено податковий кредит на 1358783,13 грн.;

- за 2010 рік занижено податкове зобов'язання на 263820,95 грн. та завищено податковий кредит на 220259,19 грн.;

- за 2012 рік занижено податкове зобов'язання на 2330,39 грн. та завищено податковий кредит на 3251,34 грн.

З урахуванням заперечення на акт перевірки та поданих уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за період з 01.08.2009 по 31.07.2012, ДПІ у м. Рівному Рівненської області прийнято рішення про зміну висновків акта перевірки № 621/2000/32230375 від 14.09.2012, а саме: за період з 01.09.2009 по 31.07.2012 встановлено заниження податкового зобов'язання на загальну суму 33395,17 грн. та завищення податкового кредиту за період з 01.09.2009 по 31.07.2012 на загальну суму 336868,87грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 05.10.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0248281541 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 363638,04 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 89462,33 грн.;

- № 0248271341 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6626,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що акт перевірки та прийняті податкові-повідомлення рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування спірних повідомлень-рішень від 05.10.2012, враховуючи наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт здійснення господарських операцій позивачем з ДП "Яготинський консервний завод" та ТОВ "Аметист", на виконання умов договорів поставки, підтверджуються наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

На момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В подальшому товар був реалізований замовникам позивача. Господарські операції належним чином відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку та в податковій звітності.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ДП "Яготинський консервний завод" та ТОВ "Аметист", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль