Ухвала суду № 38132290, 24.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2014 р. м. Київ К/800/27762/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової службина постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2012та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013у справі № 1570/4904/2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ГРУП»доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ГРУП» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001932301, № 0001922301 від 31 липня 2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- на підставі постанови старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області від 07.06.2012 в рамках кримінальної справи №201201100058, яка порушена стосовно невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України, про призначення перевірки ТОВ «ВІТЕК ГРУП» ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», ПП «КЛИН-МАРКЕТ», ПП «ДАЙМОНД СІТІ», ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ», за результатами якої складено акт №870/22-02/33658577/72 від 13.07.2012;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 2 416 360 грн., та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 964 207 грн.;

- за наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001932301 від 31.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 908 615 грн., та № 0001922301 від 31.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 383 911,25 грн.

Відповідач дійшов висновку, що позивачем протиправно сформовано суми податкового кредиту та валових витрат внаслідок здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», ПП «КЛИН-МАРКЕТ», ПП «ДАЙМОНД СІТІ», ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ», оскільки відомості податкового обліку позивача не підтверджені первинними документами, які мають бути складеними за такими операціями.

Попередні судові інстанції, задовольняючи позов, встановили реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Дана Маркет Юг», ПП «Клин-Маркет», ПП «Даймонд Сіті», ТОВ «Укрвебконсалтинг» та не знайшли підстав вважати протиправним формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями. Також судові інстанції дійшли висновку про безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони були прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за результатами судового розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог. Однак, колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом;

- документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено попередніми інстанціями, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального закону.

Враховуючи наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що попередні судові інстанції помилково вдались до дослідження правомірності формування платником податку даних податкового обліку з податку на додану вартість і податку на прибуток, а також встановлення факту реального, товарного характеру здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки будь-які висновки, зроблені судами внаслідок встановлення таких обставин справи, не є належним обґрунтуванням мотивів, які мають бути покладені в основу судового рішення як про задоволення, так і про відмову в задоволенні позову у цій справі, з огляду на те, що контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Між тим, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка призначена на виконання постанови старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, не спростований доводами касаційної скарги, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені передчасно, а тому не ґрунтуються на нормах закону та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний