Ухвала суду № 38114314, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16415/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України про стягнення заборгованості в розмірі 2008,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України, в якому просив стягнути заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 2 008,60 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дослідне виробництво Інституту органічної хімії Національної академії наук України (надалі - відповідач) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.

Позивачем проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", в ході якої встановлено, що сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за серпень 2013 року становить 2 008,60 грн., у зв'язку з чим на адресу Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України було надіслано відповідне повідомлення із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню. Факт отримання відповідачем повідомлення підтверджується наявною в матеріалах копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідачем добровільно вимогу щодо сплати суми відшкодування сплачено не було, управляння звернулося до суду з позовом про стягнення вказаних коштів.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому входив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 008,60 грн. та визнав їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, апеляційну скаргу мотивував тим, що судом, під час розгляду справи було порушено вимоги процесуального права, зокрема зазначив про неналежне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету, а для інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств та організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищий навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.04 р. № 372 (далі - Порядок № 372), за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Так, позивачем було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і небюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, та надіслано на адресу відповідача повідомлення про склад осіб, які мають стаж наукової роботи на підприємстві відповідача для відшкодування виплат різниці між сумою пенсій призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсій, обчисленою на загальних підставах. Також вказано, що сума, яка підлягає відшкодуванню і яку необхідно перерахувати на рахунок управління ПФУ в Деснянському районі міста Києва, за серпень 2013 року становить 2008,60 грн.

Матеріалами справи підтверджується, та вірно встановлено судом, що зазначена сума, яка повинна перераховуватися підприємством щомісячно складається з витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за серпень 2013 року, таким особам: ОСОБА_2 - 512,49 грн., ОСОБА_3 - 54,58 грн., ОСОБА_4 - 745,75 грн., ОСОБА_5 - 695,78 грн.

Відповідачем ні в ході розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, вказана вище сума до відшкодування в загальному розмірі 2008,60 грн., а також правомірність її визначення та нарахування, оскаржена не була.

За наведених обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 008,60 грн.

Доводи апелянта відносно порушення судом норм процесуального права, зокрема неналежного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи, колегія суддів оцінює критично, оскільки це жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, призначене на 11 листопада 2013 року, відповідача було повідомлено повісткою, яку було отримано останнім 08.11.2013 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки в силу ч. 3 ст. 35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді, доводи апелянта про неналежне повідомлення щодо дати часу та місця судового розгляду та відсутність у зв'язку з цим можливості подати заперечення, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до Дослідного виробництва Інституту органічної хімії Національної академії наук України про стягнення заборгованості в розмірі 2008,60 грн. - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.