Ухвала суду № 38110874, 07.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/2394/14 Головуючий 1 інст.: Ніколаєнко І.В.

Справа № 640/16479/13-ц Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Піддубного Р.М.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики неукладеним,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 01 лютого 2010 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 мав передати йому грошову суму у розмірі 120000 грн. Однак, гроші фактично відповідач не передав, ввівши в оману позивача щодо щирих намірів позичити грошові кошти. У зв'язку з цим, позивач просив визнати пункт 1 договору позики, укладений між сторонами недійсним, визнати договір позики від 01 лютого 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за номером 166 неукладеним та безгрошовим.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року вищевказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді

першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено у ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право особи на судовий захист своїх прав, свобод, а також законних інтересів гарантується Конституцією України та безпосередньо передбачене ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання за позовом ОСОБА_3 було призначене Київським районним судом м. Харкова на 05 грудня 2013 року (а.с.8).

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі (ч.ч. 1, 5 ст. 74 ЦПК України).

Про розгляд справи на 05 грудня 2013 року позивач був повідомлений належним чином, що підтверджено зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).

За заявою позивача (а.с.20) справу було відкладено на 14 січня 2014 року та матеріали справи містять зворотне повідомлення на ім'я позивач про вручення поштового відправлення на вказану дату (а.с.23).

Проте, в судове засідання, призначене 14 січня 2014 року позивач також не з'явився, його представник надала заяву про відкладення розгляду справи (а.с.26, 28).

Суд першої інстанції, діючи в порядку ст.169 ЦПК України, у зв'язку з неявкою позивача, відклав розгляд справи на 07 лютого 2014 року.

Про призначене на 07 лютого 2014 року судове засідання позивач також був повідомлений відповідно до норм чинного процесуального законодавства, що підтверджено повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30).

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, визначені в ст. 27 ЦПК України, а процесуальні права та обов'язки сторін, крім того, додатково визначені і у ст. 31 цього ж Кодексу.

При цьому в ч. 3 ст. 27 ЦПК України зазначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що належним чином повідомлений про розгляд справи на 14 січня 2014 року, а також повторно на 07 лютого 2014 року позивач ОСОБА_3 в призначене судом першої інстанції судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України, був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах цивільної справи розписки про вручення йому судових повісток (а.с.21, 23, 30).

При цьому заяв про розгляд справи на 07 лютого 2014 року за відсутності позивача до суду першої інстанції не надходило, оскільки матеріали цивільної справи таких заяв не містять, і будь-яких доказів на підтвердження того, що такі заяви подавалися до районного суду, апелянтом також не надано.

Суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, ( частина 3 статті 169 ЦПК України).

Такі ж правові наслідки повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, передбачені й п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що він особисто не отримував судові повідомлення, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.

Вручення судової повістки будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з позивачем вважається врученням повістки і цій особі.

За таких обставин, враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано, на законних підставах залишив позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, а тому твердження апелянта щодо незаконності постановлення судом першої інстанції ухвали від 07 лютого 2014 року, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки вирішення судом питання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, законодавець пов'язує, саме з належним повідомленням позивача, як сторони цивільного процесу, що ініціювала цивільно-правовий спір.

При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України постановлена судом першої інстанції 07 лютого 2014 року ухвала, яка є предметом апеляційного оскарження, не позбавляє позивача ОСОБА_3 можливості повторно звернутися до суду за захистом своїх прав чи інтересів шляхом подачі аналогічного позову в порядку, передбаченому діючим цивільним процесуальним законодавством.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: