Ухвала суду № 38110869, 08.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/208/14 Головуючий 1-ої інстанції: Коваленко О.А.

Справа №628/2288/13-к Доповідач: Каплієнко І.І.

Категорія ч. 1 ст. 185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

3 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Ємця О.П., Остапчика С.В.,

при секретарі - Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2013 року.

У відповідності з цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ліпінки Брестського району Брестської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 30 квітня 2013 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 120 годин громадських робіт,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 277 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 389 КК України до 2 років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року у вигляді 5 днів позбавлення волі та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців 5 днів.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 17 травня 2013 року в період часу з 09-30 год. до 10-00 год. він, перебуваючи на ділянці шляху станційної спеціальної колії №1-К, ПК6, розташованій на 7 км, та яка веде до кар'єру 8-й км неохоронюваної території ст. Ківшарівка ДП «Південна залізниця», з метою заволодіння чужим майном для подальшої здачі на приймальний пункт металобрухту і отримання наживи таємно викрав матеріали верхньої будови колії, придатних для подальшої експлуатації, вартістю 498,92 грн., чим заподіяв відокремленому підрозділу «Куп'янськ-Вузлова дистанція колії» ДП «Південна залізниця» майнову шкоду на вказану суму.

Прямуючи від місця скоєння злочину, ОСОБА_1 був затриманий працівником міліції.

Відповідно до висновку технічної експертизи відсутність викрадених ОСОБА_1 матеріалів могла призвести до розриву стику, відступу за рівнем в бік збільшення від норм утримання колії на залізобетонних шпалах і наявності наднормативних величин осідань. Внаслідок цього, при проходженні рухомого складу створена загроза безпеці руху поїздів, аж до сходу рухомого складу з рейок.

Крім цього, з липня 2013 року ОСОБА_1 не приступив до виконання призначеного вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, будучи при цьому ознайомленим з графіком роботи, порядком, умовами відбування покарання та наслідками ухилення від їх відбування.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить призначити йому більш м'яке покарання, враховуючи сукупність усіх пом'якшуючих його вину обставин, посилаючись на те, що судом не були враховані його щире каяття і сприяння слідству та суду, його вік та стан здоров'я, позитивна характеристика з місця проживання, а також на те, що розгляд справи відбувався без адвоката, який би захищав його права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, вважаючи вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням, як обставини, що пом'якшує покарання щире каяття., а також задовільну характеристику з місця його мешкання, відсутність у нього місця роботи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також обставину, що обтяжує його покарання, а саме - рецидив злочинів.

Тому доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що судом не було взято до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також характеристику з місця мешкання є необґрунтованими.

Зазначені в апеляційній скарзі ще й такі підстави, які, на думку обвинуваченого не були враховані при призначенні йому покарання, як сприяння слідству та суду не містять підтвердження в матеріалах провадження, як і відсутні дані про його стан здоров'я, які б перешкоджали відбуванню покарання, призначеного судом першої інстанції.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано визнано обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 рецидив злочинів, оскільки новий умисний злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, він вчинив після набрання законної сили вироку Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року і до повного відбуття покарання за ним, тобто маючи непогашену і не зняту судимість за умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Посилання обвинуваченого на те, що суд не забезпечив участі адвоката, який би здійснював захист його прав, не може бути підставою для визначання вироку незаконним, оскільки в даному випадку участь захисника не є обов'язковою, а право мати захисника під час судового розгляду справи неодноразово роз'яснювалось обвинуваченому, але ж ОСОБА_1 цим правом не скористався. Про особисту відмову від захисника у суді першої інстанції він зазначає і в апеляційній скарзі. Не побажав ОСОБА_1 мати захисника і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо винності ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, за які його засуджено та правильно призначив покарання за цими злочинами, а доводи апеляційної скарги обвинуваченого правильності цього висновку не спростовують.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України оскаржуваний вирок переглядався судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий:

Судді: