Постанова № 38108794, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 876/876/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: Горбунок О.О.

представника відповідача: Пшибила Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (далі - ТзОВ "Еталон") звернулося в суд з позовом до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Тисменицька ОДПІ) про визнання нечинним податкових повідомлень-рішеннь №0000192200 та №0000202200 від 20.05.2013 р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду віл 14.11.2013 р. позов задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Тисменицької МДПІ № 0000192200 та №0000202200 від 20.05.2013 р. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Висновку №1 експертного економічного дослідження від 14.10.11 р. та Висновку №1326 від 08.11.2012 р. судово-економічної експертизи по матеріалах кримінальної справи №1-220/11 відображення у реєстрах та податкових деклараціях з податку на додану вартість товариства за період травня 2008 р. по березень 2009 р. господарські операції по взаємовідносинах з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» не відбувались і не могло спричинити заниження та фактичне ненадходження до бюджету сум податку на додану вартість. Також, на рахунок кримінальної справи по обвинуваченню директора товариства в ухиленні сплати податків, то суд першої інстанції зазначає, що дана кримінальна справа закрита в зв'язку зі звільненням підсудного від кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила Тисменицька ОДПІ. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вказане товариство використовувалось невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності. Господарські операції по взаємовідносинах з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» були незаконними, що підтверджується первинними документами, які неналежним чином оформленні. Також, директор товариства визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.212 та ч.1 ст.366 ККУ, що підтверджується постановою Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області від 10.04.2013 р. Враховуючи вищенаведене, податковий орган, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, представника позивача, який просив відхилити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 30.05.2011 р. по 03.06.2011 р., ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області була проведена документальна позапланова невиїздна перевірка ТзОВ «Еталон» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт №1413/2330/3300/4211 від 10.06.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.1 п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» за 2008 року в сумі - 1 346 177 грн. та п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання із податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» за 2008 року в сумі - 1 682 691 грн.

За п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснювана як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які прибавляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», обов'язковим реквізитом первинних документів є особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 ст. 2 «Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (зі змінами та доповненнями), первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 13.04.1997 р., податкова накладна повинна містити порядковий номер; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та кількість (обсяг, об'єм); повну назву утримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів з урахуванням податку. Пунктом 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №233/2037 від 23.06.1997 р., визначено дані, які вносяться до податкової накладної.

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З метою отримання доказової бази, яка свідчить про незаконність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат, службовими особами ТзОВ «Еталон», всі документи, що свідчать про взаєморозрахунки з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» було направлено до Управління СБУ в Івано-Франківській області для проведення почеркознавчого дослідження відповідності підписів виконаних від імені ОСОБА_3, який згідно з реєстраційними документами був директором вказаних СГД в період проведення операцій з ТзОВ «Еталон».

Висновок спеціаліста Управління СБУ в Івано-Франківській області свідчить про те, що підписи на актах приймання виконаних підрядних робіт, довідках про вартість виконаних підрядних робіт, актах здачі-прийняття робіт, податкових накладних, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Таким чином, оскільки зібрані документи свідчать без зазначення даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка підписала ці документи, факт проведення вказаних операцій спростовано, включення ТзОВ «Еталон» до складу валових витрат та податкового кредиту придбаних товарно-матеріальних цінностей від ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» є незаконними.

Крім того, директор ТзОВ «Еталон» ОСОБА_4 обвинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та згідно постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2013 р. був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності (ст. 49 КК України). Постановою доведена його вина в ухиленні сплати податків.

З постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2013 р. видно, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах та вчинив службове підроблення. Підсудний у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав і пояснив, що дійсно протягом травня - листопада 2008 р. він умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 1 236 533 грн. та вчинив службове підроблення.

В пункті 1 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12 надано роз'яснення, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України у порядку, встановленому цим кодексом.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ст. 49 КК України, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків дав ності.

З розуміння КК України, строк дав ності - це передбачений КК певний проміжок часу, після вчинення злочи ну, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Так, підстави до закриття кримінальної справи поділяють на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими підставами є такі, відповідно до яких особа визнається невинною у вчиненні злочину, повністю добропорядною та реабілітованою: відсутність події злочину; відсутність складу злочину, недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину, недосягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Нереабілітуючі підстави, - це ті, що звільняють від відповідальності та покарання особу, визнану винною у вчиненні злочину: амністія, закінчення строку давності та всі інші підстави, крім вказаних у п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 6, п. 2 ст. 213 КПК України.

ОСОБА_4 було скоєно злочинне діяння, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України з нанесенням збитків державному бюджету України, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету коштів. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 провадженням закрито за нереабілітуючих обставин.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла думки, що рішення суду про задоволення позову є безпідставним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області слід задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Еталон» відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року в справі №809/3025/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текс постанови виготовлений 25.03.2014 р.