Ухвала суду № 38108237, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15789/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван», про визнання неправомірними дій та бездіяльності, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван», у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення 16 вересня 2013 року постанови про зупинення виконавчого провадження №31620669, скасувати зазначену постанову та визнати неправомірною бездіяльність відповідача під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26 квітня 2012 року за реєстровим №557.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області під час виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01 березня 2012 року та зареєстрованого у реєстрі за №557. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у відповідача були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що ухвала Печерського районного суду міста Києва не містить обов'язкових для виконавчого документа реквізитів, а заборонена вчиняти дії стосовно виконавчого напису нотаріуса Управління не стосується.

Також не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав відповідач, просив скасувати постанову суду в частині задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що ним не було допущено порушень ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», та звертає увагу суду на те, що строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно та реалізації майна боржника.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта-позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційних скарг і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано виконавчий напис №557 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: обладнання, яке складається з відділення прибуття, відділення забою, відділення потрошіння, відділення зважування, відділення розділки та транспортних відходів, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4, та належить на праві власності ТОВ «ТД «Сван», на користь ПАТ «ДБ Сбербанку Росії» на погашення наявної частини кредиторської заборгованості ТОВ «Черкаська птахофабрика» за договором про відкриття кредитної лінії №259-ВН/06 від 20 грудня 2007 року.

12 Березня 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції за результатами розгляду заяви позивача про примусове виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31620669.

16 Вересня 2013 року на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області надійшла заява боржника - третьої особи про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з винесенням Печерським районним судом міста Києва ухвали від 05 вересня 2013 року у справі №757/18772/13-ц про зупинення стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису від 01 березня 2012 року, зареєстрованого за №557, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3, якою було заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

За результатами розгляду зазначеної заяви 16 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо невиконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01 березня 2012 року та зареєстрованого у реєстрі за №557, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Разом з тим, дійшов до висновку, що під час винесення постанови про зупинення виконавчого провадження №31620669 від 16 вересня 2013 року відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позову у відповідній частині відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З цією метою він, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №31620669, копії яких надано відповідачем на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04 жовтня 2013 року, в них відсутні будь-які документи на підтвердження вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01 березня 2012 року, у період з 15 березня 2012 року - дати прийняття названого виконавчого провадження до виконання, по 16 вересня 2013 року - дату зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків, визначених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів, які б повністю спростовували висновки суду першої інстанції, відповідач суду не надав.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно зі статтею 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 37 названого Закону, встановлено перелік підстав, з яких виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Однією з таких підстав є зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерським районним судом міста Києва 05 вересня 2013 року заява ТОВ «ТД «Сван» про забезпечення позову задоволена та зупинено стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису від 01 березня 2012 року, зареєстрованого за №557, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3, та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що держаним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №31620669 від 16 вересня 2013 року, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» також відсутні.

Посилання відповідача на порушення судом процесуальних норм, а саме: ненаправлення йому заяви позивача про уточнення позовних вимог, як на обставину, яка позбавила його можливості довести правомірність своїх дій та бездіяльності, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вищевказаною заяву було виправлено лише технічну помилку прохальної частини позовної заяви, що жодним чином не вплинуло на обсяг і зміст позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення можуть бути лише такі порушення норм матеріального або процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.