Постанова № 38107480, 27.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/957/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання: Гришиній О.Ю.,

за участю сторін від:

позивача - не прибув ,

представника відповідача 1- не прибув,

представника відповідача 2- не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області ( далі - Первомайська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач 1), Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області ( далі- відповідач 2), в якому позивачем заявлено вимогу про визнання незаконними дій відповідача Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо складання вимоги №Ф-25 від 06.11.2013, у зв'язку з відсутністю у останнього відповідних повноважень, та скасування державної реєстрації особи з назвою Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області як таку, що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Позивач, в судове засідання не прибув, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області у судове засідання не прибув, 18 березня 2014 року надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 06 листопада 2013 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Міндоходів у Луганській області винесено вимогу № Ф-25 про сплату ОСОБА_1 недоїмки по єдиному внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970,78 грн., яку отримано позивачем 13 листопада 2013 року (а.с. 5).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).

Статтею 1 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 ст.7 Закону України №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.п.4.5.3 п.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою Пенсійний фонд України № 21-5, 27.09.2010 визначено, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами їх діяльності за календарний рік.

Відповідно з п.6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу формується на підставі даних з картки особового рахунку платників.

Відповідно до змісту вимоги від 06 листопада 2013 року №Ф-25 підставами її формування, є те, що станом на 06.11.2013 за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, приписи ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та дані картки особового рахунку платника.(а.с.5).

Доводів про відсутність заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачем не наведено.

Оцінюючи підстави заявленого позову, суд виходить з наступного.

Положення про Міністерство доходів і зборів України затверджено Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 (надалі - Положення 141).

Відповідно до п. 1 Положення 141 Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань:

забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики;

забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок);

забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

За нормами п. 3 Положення, до основних завдань Міністерства доходів і зборів, серед іншого, віднесено забезпечення формування та реалізація державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 Положення 141 Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» було постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1. Реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. Визначити територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі-Закон) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом про реєстрацію та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до закону про реєстрацію; дія закону про реєстрацію поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкуванню, а також фізичних осіб - підприємців.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору надається перелік документів передбачений ст. 24 Закону про реєстрацію (діючої редакції на момент створення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, тобто станом на 07 червня 2013 року), а саме:

-заповнення реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи;

-примірник оригіналу рішення власників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

-два примірники установчих документів;

-документи, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ч.8 ст. 24 Закону про реєстрацію державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені ч. 6, 7 ст. 24 Закону про реєстрацію.

07 червня 2013 року для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи з назовою Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області державному реєстратору були подані документи перелік яких передбачено ст.. 24 Закону про реєстрацію (діючої редакції на момент створення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, тобто станом на 07 червня 2013 року).

Перевіривши документи на відсутність підстав для залишення їх без розгляду та на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором 07.06.2013 внесено до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстраційної юридичної особи Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державна реєстрація юридичної особи Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена з дотриманням всіх вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Зважаючи на вищевикладене, перший відповідач, складаючи вимогу про сплату недоїмки діяв, як відповідний орган державної влади, створений для забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, в межах своєї компетенції та в рамках чинного законодавства, що виключає можливість визнання його дій незаконними з підстав, вказаних позивачем.

Розглядаючи вимоги позивача до другого відповідача про скасування державної реєстрації першого відповідача, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу норм статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право, в тому числі в судовому порядку, вимагати скасування чи прийняття рішень, вчинення чи утримання від вчинення дій, усунення бездіяльності виключно при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій саме щодо цієї фізичної особи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі - Закон 755) .

В силу норм Закону 755 посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор.

Відповідно до ст. 4 Закону 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 38 Закону № 755 встановлено, що визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, зокрема, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Обставини, які згідно з вказаною нормою є підставою для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено права фізичної особи, що не є засновником юридичної особи, вимагати припинення такої юридичної особи чи скасування її державної реєстрації.

Владні управлінські функції відповідача щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спорі, що розглядався, безпосередньо не стосуються позивача у справі, як фізичної особи, не створюють саме для нього юридичних наслідків, оскільки направлені на вчинення реєстраційних дій щодо юридичної особи (в даному випадку першого відповідача - Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області). Саме для цієї юридичної особи дії державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень і мають наслідком виникнення певних прав та обов'язків.

Тобто, в даному випадку безпосередньо між позивачем та другим відповідачем відсутні будь-які правовідносини, оскільки дії другого відповідача направлені до іншої особи.

У спорі, що розглядався, мають місце правовідносини, що склались виключно між позивачем та першим відповідачем. Саме у відносинах з першим відповідачем, у позивача, як особи, що зареєстрована платником податків та зборів, і можуть виникати певні права та обов'язки.

Отже, відсутність з боку другого відповідача порушення прав, свобод та інтересів позивача при здійсненні державної юридичної особи першого відповідача виключає можливість захисту судом порушеного права та, відповідно, прийняття судом рішення на користь позивача.

Посилання позивача щодо того, що складання та направлення вимоги першим відповідачем стало наслідком саме неправомірної державної реєстрації особи з назвою Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 квітня 2014 року.

Суддя Є.О. Кисельова