Постанова № 38107482, 07.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1742/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1189,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1189,90 грн., в обґрунтування якого позивач зазначає наступне.

Відповідач зареєстрований в УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплатив у повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на 26.02.2014 за ним утворилася заборгованість в розмірі 1189,90 грн. Позивачем на адресу відповідача направлялася вимога про сплату боргу від 07.10.2013 № Ф-064 на загальну суму 1689,90 грн. Відповідач вимогу в встановленому законом порядку не оскаржив, заборгованість у добровільному порядку не сплатив. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1189,90 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надав клопотання, в якому адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Судом установлено, що відповідач - ОСОБА_1, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (арк. справи 5) та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною другою статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було подано до УПФУ в Станично-Луганському районі звіт за 2010 рік, в якому визначено суму страхових внесків, що підлягає сплаті - 1944,00 грн. (арк. справи 8).

Відповідачем добровільному порядку було частково сплачено заборгованість по страхових внесках в розмірі 754,10 грн.

Таким чином, за відповідачем за період розрахунку з 01.01.2010 по 31.12.2010 рахується заборгованість у розмірі 1189,90 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. справи 9).

У зв'язку з несплатою суми страхових внесків позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 07.10.2013 № Ф-064 на загальну суму 1689,90 грн. (арк. справи 9).

Вимогу оскаржено не було. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, однак, борг у добровільному порядку не сплатив.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1189,90 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, 20, р/р 25601301754 в ЛОУ «Ощадбанка» м. Луганськ, МФО 304665, ід. код 21792637) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1189 грн. 90 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять грн. 90 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 07 квітня 2014 року.

Суддя І.О. Свергун