Постанова № 38104805, 01.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року № 813/873/14

об 11 год., 31 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери», представник - Моравецька Л.В.до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Скрипник С.В.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлення - рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому позивач просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001032280/9308 від 11.12.2013 року, № 0001022280/9307/22-80 від 11.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з ПДВ за червень 2013 року - вересень 2013 року, податковим органом виявлено порушення п. 39.13. ст. 39, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Позивач також зазначає, що в липні 2013 року ним не було включено до податкових зобов'язань по ПДВ грошові кошти в сумі 246000,00 грн., отримані 18.07.2013 року від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4, оскільки вказані кошти були поворотною фінансовою допомогою. Згідно п.п. 136.1.20. п. 136.1. ст. 136 ПК України, для визначення об'єкта оподаткування не враховується основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами цього розділу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Висновки податкового органу щодо того, що у вересні 2013 року неправомірно включено до податкового кредиту податкову накладну № 32 від 30.09.2013 року отриману від ПП «Стасенко та партнери» на загальну суму 115920,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 19320,00 грн. у зв'язку з відсутністю вказаної накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач вважає необґрунтованими. Позивач у відповідності до абз. 11 п. 201.10. ст. 201 ПК України, подав заяву зі скаргою на постачальника, який не зареєстрував вищевказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким вже було проведено реєстрацію такої податкової накладної. Внаслідок чого, на думку позивача, ним не було порушено вимоги п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України та не завищено податковий кредит за вересень 2013 року на суму 68622,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що у вересні 2013 року позивачем включено до податкового кредиту податкову накладні № 32 від 30.09.2013 року, отриману від ПП «Стасенко та партнери» на загальну суму 115920,00 грн., в тому числі ПДВ - 19320,00 грн., станом на час проведення перевірки, не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту, що призвело до порушення п. 201.10. ст. 201 ПК України. Проте, всупереч п. 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, на момент перевірки заяви із скаргою позивача на постачальника ПП «Стасенко та партнери», який не зареєстрував податкову накладну № 32 від 30.09.2013 року на загальну суму 115920,00 грн., в тому числі ПДВ - 19320,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, не було надано. У зв'язку з чим, позивачем порушено вимоги п. 39.13. ст. 39, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Відповідач також зазначає про відсутність на час перевірки оригіналів документів щодо коштів в сумі 246000,00 грн., отриманих 18.07.2013 року від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4, як поворотної фінансової допомоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

27.11.2013 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з податку н додану вартість за червень 2013 року - вересень 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 299/60/22-80/35444337.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: п. 39.13. ст. 39, п. 185.1., п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого:

- в травні 2013 року завищено від'ємне значення ПДВ (ряд. 19, 20.2 Декларації) на 64,00 грн.;

- в червні 2013 року завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 21) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на 101,00 грн.;

- в липні 2013 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 18) на 41442,00 грн., завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 21) на 101,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) на 41543,00 грн.;

- в серпні 2013 року завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.21) на 41543,00 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.25) на 41543,00 грн.;

- в вересні 2013 року завищено від'ємне значення ПДВ (ряд. 19, 20.2. Декларації) на 47052,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 18) та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 25) на 21570,00 грн.

11.12.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001032280/9308, яким згідно п. 54.3.2. ст. 54.3., п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 299/60/22-80/35444337 від 27.11.2013 року, встановлено порушення п. 39.13. ст. 39, п. 185.1., п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 95907,00 грн., в тому числі за основним платежем - 63938,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31969,00 грн.

11.12.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001022280/9307/22-80, яким згідно п. 54.3. ст. 54.3., п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 299/60/22-80/35444337 від 27.11.2013 року, встановлено порушення п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 47052,00 грн. згідно декларації за вересень 2013 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 39.13. ст. 39 Податкового кодексу України, для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

Згідно п. 185.1. ст. 185 цього є Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього є Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього є Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього є Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договорів б/н від 01.07.2013 року, від 02.07.2013 року поворотної позики укладених між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 (як позикодавці) та позивачем (як позичальником), згідно яких позикодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник прийняти і повернути після закінчення терміну позики таку ж суму грошей;

- виписки банку про рух коштів за 18.07.2013 року із зазначенням призначення платежу - оплата за отриманий товар згідно укладених договорів та виписаних рахунків;

- посвідчення про відрядження ОСОБА_5 у м. Київ; наказу ТОВ «Стасенко та Партнери» № 0701/1 від 01.07.2013 року про відрядження ОСОБА_5 у м. Київ з метою проведення переговорів і підписання договорів;

- Податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року; Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань позивача з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року; Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2013 року;

- рахунків на оплату № С-000107, № С-000120 від 15.04.2013 року;

- податкової накладної № 22 від 15.04.2013 року виданої позивачем ФОП ОСОБА_1 із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару, робіт (послуг);

- виписки банку про рух коштів за 17.05.2013 року, 22.05.2013 року;

- рахунку на оплату № С-000192 від 28.06.2013 року, видаткової накладної № С-000181 від 28.06.2013 року;

- податкової накладної № 30 від 28.06.2013 року виданої позивачем ФОП ОСОБА_4 із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару, робіт (послуг);

- виписки банку про рух коштів за 10.07.2013 року; Оборотно-сальдових відомостей по рахунках 6851, 361 за 2013 рік;

- виписки банку про рух коштів за 19.02.2014 року, 21.02.2014 року, 07.03.2014 року;

- податкової накладної № 32 від 30.09.2013 року виданої позивачем ПП «Стасенко та Партнери» із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару, робіт (послуг).

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Судом не враховуються висновки акту перевірки щодо правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з ПДВ за червень 2013 року - вересень 2013 року, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з отримання поворотної позики надав суду копії договорів поворотної позики, рахунків на оплату коштів, видаткових, податкових накладних, виписок банку про рух коштів.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 (головний державний ревізор-інспектор на час проведення перевірки позивача) на запитання суду зазначила, що позивачем в липні 2013 року не було включено до податкових зобов'язань по ПДВ попередню оплату за товар в сумі 246000,00 грн., в тому числі ПДВ - 41000,00 грн. Зокрема, як стверджує свідок, вказана попередня оплата отримана 18.07.2013 року від ФОП ОСОБА_1 в сумі 65000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10833,33 грн. (в призначенні платежу - оплата за товар згідно рахунку № С-120 від 15.04.2013 року) та ФОП ОСОБА_4 в сумі 181000,00 грн., в тому числі ПДВ - 30166,67 грн. (в призначенні платежу - оплата за товар згідно рахунка № 192 від 28.06.2013 року).

Також свідок зазначила, що на час проведення перевірки позивачем не надано оригінали договорів поворотної позики, що є порушенням податкового законодавства. Крім цього, свідок зазначила, що позивачем у вересні 2013 року включено до податкового кредиту податкову накладну № 32 від 30.09.2013 року, отриману від ПП «Стасенко та Партнери» не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Допитана в якості свідка Моравецька Л.В. (головний бухгалтер ТОВ «Стасенко та Партнери») на запитання суду зазначила, що під час проведення перевірки позивача (на її завершення) посадовим особам податкового органу було надано копії договорів поворотної позики від 01.07.2013 року та від 02.07.2013 року та роз'яснено, що оригінали таких договорів на час перевірки знаходилися не у підприємстві. Оригінали надано податковому органі вже після проведення перевірки. Свідок також вказала, що отримані згідно договорів кошти є поворотною фінансовою допомогою, однак у платіжних документах бухгалтером допущено технічну помилку щодо призначення платежу, а саме, зазначено - «за товар згідно рахунку…».

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 (менеджер зі збуту ТОВ «Стасенко та Партнери») на запитання суду вказала, що під час проведення перевірки позивача (на її завершення) посадовим особам податкового органу було надано копії договорів поворотної позики від 01.07.2013 року та від 02.07.2013 року.

Судом не враховуються заперечення відповідача та його представника позовних вимог, оскільки під час проведення перевірки посадовим особам податкового органу, крім інших первинних документів, були представлені копії договорів поворотної позики, які перевіряючи ми не досліджувались. На думку суду, визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань. Внаслідок чого, висновки податкового органу про завищення від'ємного значення ПДВ за червень-вересень 2013 року є формальними.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 02.12.2013 року у справі № К/800/38106/13.

Судом враховуються висновки акту перевірки та обґрунтування відповідачем та його представником заперечень позовних вимог щодо відсутності зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на час проведення перевірки податкової накладної № 32 від 30.09.2013 року на загальну суму 115920,00 грн., в тому числі ПДВ - 19320,00 грн., оскільки у відповідності до вимог п. 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, у разі порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Представник позивач на запитання суду про факт відсутності зареєстрованої в Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної № 32 від 30.09.2013 року на час проведення перевірки не заперечила, при цьому пояснила, що позивачем подано заяву із скаргою на ПП «Стасенко та Партнери» вже після проведення відповідачем перевірки.

Відтак, з врахуванням вищевказаного, на думку суду є протиправним і підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення № 0001032280/9308 від 11.12.2013 року, в частині грошового зобов'язання в сумі 61500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 41000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20500,00 грн. В іншій частині грошове зобов'язання у спірному податковому повідомленні - рішенні як зазначив представник позивача не входить у межі заявлених позовних вимог у даній справі, що не позбавляє позивача права на оскарження такого в межах іншого судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог частково.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлення - рішень, підлягають задоволенню частково.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Крім цього, згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 цього ж Закону, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001032280/9308 від 11.12.2013 року в частині грошового зобов'язання в сумі 61500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 41000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20500,00 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовитию

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та Партнери» (ЄДРПОУ 35444337, вул. Дашкевича, 3, м. Львів) до Державного бюджету України 1903,14 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 07.04.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.