Вирок № 38101697, 14.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/37/14-к

Провадження № 1-КП/415/88/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Глушкової Я.Ю.,

прокурора Кім Р.В.

потерпілого ОСОБА_1,

законного представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 20 липня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75, 104 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки, 14 березня 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 18 лютого 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.162 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, згідно ст.ст.71,72 КК України до 3 років позбавлення волі, 22 квітня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ст.198, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 21 червня 2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, мешкаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186,395 КК України,

встановив:

17 вересня 2013 року, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи повторно, за попередньою змовою з іншими особами, скоїв відкрите викрадення чужого майна за наступних обставин.

17 вересня 2013 року у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 та інші особи знаходились поряд з торгівельним ларьком, розташованим біля ринку на кварталі Ленінського комсомолу міста Лисичанська, де вони разом розпивали спиртні напої. В цей час до вищезазначеного ларьку підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які стали пити каву. Побачивши останніх, ОСОБА_3 запропонував іншим особам відкрито викрасти їх майно, а саме ноутбук, який був у них із собою. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відійшли від ларька, ОСОБА_3 та інші особи почали їх переслідувати, чекаючи слушної нагоди для вчинення злочину.

17 вересня 2013 року, близько 2 години 20 хвилин, інша особа, знаходячись біля будинку № 5 на кварталі 40 років Перемоги, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншою особою, підбігла до ОСОБА_4 та застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдала йому один удар рукою в обличчя.

Тим часом ОСОБА_3, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з іншими особами, підбіг до ОСОБА_1 та застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдав йому один удар рукою по голові. В цей час інша особа, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншою собою, застосовуючи до ОСОБА_1 насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдала йому один удар ногою в обличчя, від чого останній впав на землю.

Після чого інша особа підбігла до ОСОБА_1, який лежав на землі, та продовжуючи свій злочинний умисел, на відкрите викрадення чужого майна, шляхом зривання з плеча, відкрито викрала сумку для ноутбуку вартістю 75 грн., в якій знаходились ноутбук марки «HP» моделі «Pavilion dv6-3108er» вартістю 2000 грн., маніпулятор марки «Defender» моделі «Optimum MS-130» вартістю 31 грн. 50 коп., зарядний пристрій для мобільного телефону марки «FLYPOWER» моделі «PS12K0901000E5» вартістю 28 грн. 50 копійок, які належать ОСОБА_4, та втекла з нею з місця події.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та інших осіб потерпілому ОСОБА_4 була заподіяна майнова шкода на загальну суму 2135 грн., а також завдані тілесні ушкодження у вигляді: забою, підшкірного крововиливу верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та інших осіб потерпілому ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: забоїв, припухлості м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови, саден області правого ліктьового суглобу, забій передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

17 вересня 2013 року, близько 2 години 22 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи повторно, скоїв відкрите викрадення чужого майна за наступних обставин:

В зазначений час ОСОБА_3, знаходячись біля будинку № 5 на кварталі 40 років Перемоги міста Лисичанська, реалізуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, сів зверху на лежачого на землі ОСОБА_1 та застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, придавив його коліном до землі став бити рукою по голові, завдавши при цьому не менш 10 ударів, вимагаючи при цьому віддати йому гроші. Коли ОСОБА_1 відповів, що не має грошей, ОСОБА_3, із заднього карману брюк ОСОБА_1, відкрито викрав мобільний телефон «Samsung SGH-X650» вартістю 80 грн., який належить останньому, після чого з метою подолання опору з боку ОСОБА_1 та утримання викраденого у нього майна завдав останньому ще 3 удари руками по голові.

В цей час ОСОБА_4, який перебував поруч, зробив ОСОБА_3 зауваження, з приводу вчиненого ним злочину. Після чого ОСОБА_3 з метою подолання опору побіг за ОСОБА_4 та наздогнавши останнього біля супермаркету «АТБ» на кварталі 40 років Перемоги міста Лисичанська наніс йому не менше 5 ударів руками та одного удару коліном по голові.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 була заподіяна майнова шкода на суму 80 грн., а також завдані тілесні ушкодження у вигляді: забоїв, припухлості м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови, саден області правого ліктьового суглобу, забій передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: забою, підшкірного крововиливу верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

10 червня 2013 року постановою Перевальського районного суду Луганської області відносно ОСОБА_3 було встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік з наступними обмеженнями:

заборона виходу з будинку (квартири) після 22 годин до 05 години;

заборона виїзду за межі району в особистих питаннях без дозволу керівництва органів внутрішніх справ за місцем проживання;

реєстрація в органах внутрішніх справ за місцем проживання після звільнення 1 раз на місяць;

заборона відвідування розважальних закладів (бари, кафе, дискотеки), в яких здійснюється реалізація спиртних напоїв на розлив.

21 червня 2013 року ОСОБА_3 був ознайомлений з зазначеною постановою під підпис, йому були пояснені правили адміністративного нагляду. Однак ОСОБА_3, маючи умисел на порушення адміністративного нагляду, 2 грудня 2013 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно покинув своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та виїхав з міста Лисичанська.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину за ст. ст. 186 ч.2,395 КК України визнав повністю, та пояснив, що 17 вересня 2013 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись в нетверезому стану, відкрито викрав майно у ОСОБА_1 та ОСОБА_4, причинив останнім тілесні ушкодження. Також він порушив правила адміністративного нагляду, 02 грудня 2013 року,залишив місце проживання без дозволу органів міліції і поїхав в Кировоградську область, де став проживати з жінкою.

Крім того обвинувачений пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Він їх підтверджує і в скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні. що дійсно обвинувачений в вересні 2013 року викрав його майно і побив його. Оскільки телефон йому повернуто, він претензій до ОСОБА_3 не має і на суворому покаранні останньому не наполягає.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що відносно її сина був скоєно злочин, але ОСОБА_3 вибачився, майно сину повернуто, вона також не наполягає на суворому покаранні обвинуваченому і просить не позбавляти його волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_1, законного представника потерпілого ОСОБА_2, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна , за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством яке не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, скоєному повторно доведено, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України.

Також доведено вина обвинуваченого в порушенні правил адміністративного нагляду, яке виразилося в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ст. 395 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше судиме, характеризується в побути позитивно, не працює, має непогашені судимості.

Судом враховане щире розкаяння обвинуваченого в скоєнні злочинів , повне визнання вини, як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі оскільки він звільнившись з місць позбавлення волі 21 червня 2013 року, через нетривалий час скоїв тяжкі злочини проти власності і покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання, передбачену в санкції ст.186 ч.2 КК України.

Потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_2 викрадено майно повернуто, позов про відшкодування шкоди не заявили.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1162,42 грн. за проведення судове товарознавчих експертиз.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно за клопотанням прокурора залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

На підставі ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів,менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.186 КК України, ст.395 КК України і призначити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири ) року, за ст.395 КК України 6 (шість) місяців арешту, що відповідає згідно зі ст.72 КК України 6(шості) місяцям позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів 4(чотири ) року позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально виконавчої установи закритого типу.

Початок строку покарання обчислювати з 26 грудня 2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у сумі 1162,42 грн.(одна тисяча сто шістдесят дві ) на залучення експертів на проведення судове товарознавчих експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази- сумку для ноутбуку,ноутбук марки «НР», з картою пам'яті та зарядним пристроєм, маніпулятор,зарядний пристрій для мобільного телефону, бокс з трьома DVD дисками, пачку сигарок «Прима срібна», яки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, повернути потерпілому ОСОБА_4.

Мобільний телефон «Самсунг», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 повернути потерпілому ОСОБА_1.

Мобільний телефон « Нокіа 1280», та навушники до мобільного телефону «Нокіа», яки були вилучені у ОСОБА_5 и яки знаходяться на зберіганні у камері Лисичанського МВ ГУМВС , залишити в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганський області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя