Ухвала суду № 3809513, 21.05.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

            ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            21 травня2009року                                                                                   м. Одеса

            колегія суддівОдеського апеляційного адміністративногосуду у складі:   

головуючого – судді Стас Л.В.

суддів-             Косцової І.П.,  Шеметенко Л.П.

при секретарі – Філатовій І.І.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 19 вересня 2007 року по справі за позовом Приватного підприємства «Дах» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про часткове скасування податкових повідомлень – рішень

ВСТАНОВИЛА:

            Позивач - Приватне підприємство „Дах",  звернувся до господарського суду Одеської

області з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної

податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 20.06.2007 р.:

            № 0002302301/0 на загальну суму 49 877,00 грн. в частині нарахованого податку надодану вартість в сумі 21 384 грн., у т.ч. 14 256,00 грн. основного платежу та 7128,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

            № 0002292301/0 на суму 26 747,00 грн. в частині нарахованого податку на прибуток всумі 26 730,00 грн., у т.ч. 17820,00 грн. основного платежу та 8910,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

              В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідачем неправомірно визначені позивачу податкові зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі податкової накладної № 70/05 від 31.05.2006 р. на суму без ПДВ 71 280,83 грн. (сума ПДВ 14 256,17 грн.), оскільки позивачем така накладна не виписувалась, а виконання робіт на адресу ТОВ „Агробудсервіс" на суму 71 280,83 грн. позивачем не здійснювалось, у зв'язку з чим підстави для відображення вказаної суми у бухгалтерському та податковому обліку відсутні.

     Відповідач з позовними вимогами не згоден та вважає їх безпідставними,  посилаючись при цьому на правомірність донарахування позивачу податку на додану вартість і штрафних санкцій на суму 21 384 грн. та податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій на суму 26 747,00 грн. за податковою накладною № 70/05 від 31.05.2006 року на загальну суму з урахуванням ПДВ 85 537,00 грн.

                   Постановою господарського суду Одеської області від 19 вересня 2007 року – позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси в № 0002302301/0 від 20.06.2007 року  в частині основного платежу на суму  14 256,00 грн. та штрафної санкції у сумі 7128 грв.;

№ 0002292301/0  від 20.06.2007 року на суму  17820,00 грн. основного платежу та 8910,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

  ________________              

[1]Справа №22-а-2381/2008р. Головуючий першої інстанції суддя –Петров В.С.                                 Категорія: 2.11.1 Доповідач суддя – Стас Л.В.

                В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої норм матеріального права, просить постанову суду від 19.09.2007 року – скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні  позову.

                Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Як вбачається з матеріалів справи, з 10.05.2007 р. по 06.06.2007 р. на підставі направлення від 10.05.2007 р. № 280/23-02/147, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси, працівниками ДПА в Одеській області та ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства « Дах»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р.

                За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси був складений акт № 1223/23-02/32430997/141 від 13.06.2007 р., на підставі якого 20.06.2007 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0002302301/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35 059,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 818,00 грн., на загальну суму 49 877 грн., за порушення позивачем, на думку відповідача, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість";

№ 0002292301/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 831,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8916,00 грн., на загальну суму 26747 грн., за порушення позивачем, на думку відповідача, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

                  Як зазначено в п. 3.1.1акту перевірки від 13.06.2007 р., позивачем згідно наданих до перевірки податкових документів до складу валового доходу за 2-й квартал 2006 року не віднесено вартість наданих послуг в сумі 71 281 грн. При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно податкової накладної № 70/05 від 31.05.2006 року ПП „Дах" були виконані роботи з будівництва бізнес-центра по вул. Болгарська, 53 на адресу ТОВ фірми „Агробудсервіс" на суму без ПДВ - 71 280,83 грн. (сума ПДВ - 14 256,17 грн.). Податкова накладна скріплена печаткою ПП „Дах" та підписана від імені підприємства головним бухгалтером Осадчук Л.Г. В бухгалтерському та податковому обліку підприємства вищевказана операція не знайшла свого відображення. Так, відповідач в акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим відповідачем було визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 17820 грн. (71280,83 грн.х25% - ставка податку) згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

       За змістом п. 3.1 ст.3  Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

     Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

      Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

       Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з наданням результатів робіт (послуг) за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

       Згідно з п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

        Частинами 1 та 2 ст. 9 зазначеного Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після ЇЇ закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарських операцій; одиницю виміру господарських операцій; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність ЇЇ оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особа, що приймала участь у здійсненні господарських операцій.

      Виходячи з викладеного, дата збільшення валового доходу позивача у разі виконання робіт з будівництва в адресу ТОВ фірми „Агробудсервіс" за договором підряду № 11/04 від 01.04.2005 р. мала бути дата зарахування коштів в оплату виконаних робіт на банківський рахунок позивача або дата фактичного виконання робіт, що повинно підтверджуватися первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а не податковою накладною № 70/05 від 31.05.2006 р., як зазначає відповідач. Так, у випадку позивача підтвердженням зарахування коштів від ТОВ фірми „Агробудсервіс'1 на банківський рахунок позивача є виписка банку з рахунку позивача, а факт виконання робіт повинен підтверджуватися належним чином оформленими актами виконаних робіт. Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи наданих позивачем виписок банків по руху грошових коштів на рахунках позивача, ТОВ фірмою „Агробудсервіс" не перераховувались позивачу грошові кошти за виконання позивачем робіт з будівництва на суму, зазначену у податковій накладній № 70/05 від 31.05.2006 р. Також в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем робіт з будівництва для ТОВ фірми „Агробудсервіс" на суму, зазначену у податковій накладній № 70/05 від 31.05.2006 р.

                 До того ж згідно листа ТОВ фірми „Агробудсервіс" від 13.06.2007 р. № 12  у травні 2006 року позивачем не здійснювалось взагалі будь-яких робіт на суму 85 537,00 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 14 256,17 грн.) на користь товариства, про що також свідчить акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ фірмою „Агробудсервіс" та ПП „Дах" по договору № 11/4 від 01.04.2005р.

     Таким чином, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції, що підстави для збільшення позивачем валового доходу у 2 кварталі 2006 року відсутні, у зв'язку з чим відповідно відповідачем неправомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 17820 грн., виходячи з суми збільшення валового доходу позивача. Тому, на думку колегії суддів, податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 р. № 0002292301/0 є необгрунтованим в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 17820 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з цього податку в розмірі 8910,00 грн. відповідно до п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

     Отже, з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 4,1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: щодо невіднесення до валових доходів в податковому обліку отриманих доходів від наданих ТОВ фірми „Агробудсервіс11 послуг за вказаною вище податковою накладною та відповідно щодо заниження позивачем податку на прибуток у IIкварталі 2006 року, є безпідставними.

      Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.06.2007 р. № 0002302301/0 слід зазначити наступне.

       Як зазначено в п. 3.1.5 акту перевірки від 13.06.2007 р., в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивачем згідно наданих до перевірки документів до складу податкових зобов'язань у травні 2006 року не було віднесено суму ПДВ у розмірі 14256,17 грн. як суму у складі вартості послуг, наданих на адресу ТОВ фірми, що підтверджено податковою накладною № 70/05 від 31.05.2006 р. на суму без ПДВ 71280,83 грн. (сума ПДВ - 14256,17 грн.) Податкова накладна скріплена печаткою ПП „Дах" та підписана від імені підприємства головним бухгалтером Осадчук Л.Г.

         Таким чином, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем у травні 2006 року суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 14 256 грн.

        Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

        Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

        Разом з тим, враховуючи вищенаведене та те, що матеріалами справи не підтверджені факт виконання позивачем робіт в адресу ТОВ фірми „Агробудсервіс" та факт отримання позивачем коштів від ТОВ фірми „Агробудсервіс" в оплату за виконані роботи, про що зазначено вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що у позивача не виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 14256,17 грн. При цьому посилання відповідача на те, що податкова накладна № 70/05 від 31.05.2006 р., яка є розрахунковим документом згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", підтверджує факт здійснення позивачем господарської операції з ТОВ фірмою „Агробудсервіс", є посилковими, оскільки така податкова накладна може бути таким доказом поряд з іншими первинними документами, що мають фіксувати факт здійснення вказаної вище господарської операції, які у випадку позивача відсутні. До того ж інші докази здійснення позивачем такої господарської операції з ТОВ фірмою „Агробудсервіс" в матеріалах справи відсутні.

       За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком  суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 256 грн., а податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 р. є необгрунтованим в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 256 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з цього податку в розмірі 7 128 грн. відповідно до п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

       Тому, на думку суду, вказані висновки відповідача щодо порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3. п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: щодо невіднесення до складу податкових зобов'язань суми ПДВ послуг за вказаною вище податковою накладною та відповідно щодо заниження позивачем податку на додану вартість у травні 2006 року, є безпідставними.

                  Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 19 вересня 2007 року з додержанням норм матеріального і процесуального  права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.  

                  Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС          

України, колегія суддів, -

                                                     УХВАЛИЛА:

                  Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси – залишити без задоволення. 

                 Постанову господарського суду Одеської області від 19 вересня 2007 року по справі за позовом Приватного підприємства « Дах» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про часткове скасування податкових повідомлень – рішень – залишити без змін.

                   Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: