Ухвала суду № 3809437, 01.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

01.06.2009                               Справа № 2-а-2108/08/5/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Ілюхіної Г.П. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В.

сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 04.12.2008

за позовом Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" (вул. Промислова, 3, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, 96100)

про скасування податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Республіканське підприємство "Джанкойське Міжрайпаливо" звернулося до суду із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008 позов задоволено. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 20.03.2008 №0002681502/0 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 254.01грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 02.06.2008 №0005631502/0, стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України 3,40грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постановлене у справі судове рішення та винести нове рішення, яким у позові відмовити.

Доводи апеляційною скарги обґрунтовуються тим, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається в порядку календарної черговості його виникнення. Кошти по квитанціям, на які посилається позивач, не були спрямовані в погашення вказаних в них поточних зобов’язань, оскільки спрямовувалися на погашення боргу, який існував у позивача на дати вказаних оплат.

У судове засідання 01.06.2009 представники сторін не з’явилися, причина неявки суду не відома, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Відповідач надав клопотання від 10.03.2009 та від 19.05.2009 про розгляд справи за його відсутністю.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо", суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства.

При апеляційному перегляді встановлено, що відповідачем 12.03.2008 проведено невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість Республіканським підприємством "Джанкойське Міжрайпаливо", за результатами якої складено акт перевірки від 12.03.2008 №284/15-2/01884567, яким зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов’язання по податку на додану вартість за період з 03.05.2007 по 04.01.2008.

На підставі вказаного акту перевірки, Джанкойською об’єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 20.03.2008 прийняте податкове повідомлення-рішення №0002681502/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 317,51грн. (50% від 635,01грн.) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Також, 27.05.2008 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №685/15-2/01884567 від 27.05.2008, еа підставі вказаного акту зафіксована несвоєчасна сплата позивачем податкового зобов’язання по податку на додану вартість за період з 30.05.2007 по 29.04.2008.

02.06.2009 на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005631502/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 497,50грн. (50% від 995,00грн.) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0002681502/0 від 20.03.2008 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 254,01грн., а податкове повідомлення-рішення №0005631502/0 від 02.06.2008 повністю –про застосування штрафних санкцій в сумі 497,50грн.

Відповідно до статті 11 Закону Україні "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав у Джанкойську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим декларації по сплаті податку на додану вартість з вказівкою оплати податку на додану вартість (декларації: №5858 від 19.04.2007, №8536 від 17.05.2007, №9750 від 20.06.2007) здійснював сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними документами, на яких є відмітка обслуговуючого банка про проведення платежів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач прострочив граничні строки сплати податку на додану вартість за березень 2007 у сумі 635,00грн. на 27 днів.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен сплатити суму штрафних санкцій за прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2007 року у сумі 63,50грн. (635,00грн.х10%) відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якому у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність порушення позивачем строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість через недоведеність відповідачем порушень і достатніх доказів, які підтверджують факт вчинення зазначеного порушення - затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Але відповідач, керуючись підпунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не звертаючи уваги на призначення платежу в платіжному дорученні, зараховував платіж на погашення не поточних податкових зобов’язань, а податкового боргу, що виник раніше, тобто, облік надходження платежів у картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених зобов’язань.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше.

Внаслідок чого у відповідача були відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежу під час надходження коштів, перерахованих позивачем платіжним дорученням №10 від 15.06.2007 на суму 1000,00грн., квитанціями від 24.05.2007 №48 на суму 204,00грн. та від 30.05.2007 №131 на суму 1800,00грн., оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й визначати призначення платежів.

Також, встановлена непропорційність дій органів державної податкової служби, зокрема, недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, оскільки дії відповідача спричинили штучне збільшення недоїмки зі штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим задоволенню не підлягає.          

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                        УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим в Автономній Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.          

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               Г.П.Ілюхіна підпис                               О.В.Кучерук                                                             

Повний текст ухвали

складено та підписано 05.06.2009.