Ухвала суду № 38091500, 25.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р.Справа № 816/7207/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат, -

У с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року позивач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі - УПФУ), звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (далі - ПАТ "Завод "Лтава") про стягнення з відповідача на користь УПФУ невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, за жовтень - листопад 2013 року в розмірі 26.746, 83 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено, зобов'язано стягнути з ПАТ "Завод "Лтава" на користь УПФУ витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 26746,83 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ПАТ "Завод "Лтава", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Завод "Лтава" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ПАТ "Завод "Лтава" має заборгованість по відшкодуванню в жовтні та листопаді 2013 року УПФУ сум витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам підприємства:

ОСОБА_1, який працював у ВАТ «Лтава» (а.с. 119) - за жовтень 2013 року в сумі 1475,27 грн., за листопад 2013 року у сумі 1475,27 грн.;

ОСОБА_2, який працював на заводі «Комплект» ДВО «Лтава» встановлено постановами ХААС: від 11.10.2012 року по справі 1622/2а-349/11, від 05.06.2012 року по справі 2а-3509/11/1609, від 17.04.2012 року по справі 2а-1398/11/1609, за жовтень 2013 року у сумі 1925,94 грн., у листопаді 2013 року у сумі 1925,94 грн.;

ОСОБА_3, яка працювала у ВАТ «Лтава» (а.с. 132), за жовтень 2013 року у сумі 1030,68 грн., за листопад 2013 року у сумі1030,68 грн.;

ОСОБА_4, яка працювала на Полтавському електромеханічному заводі (а.с. 129), за жовтень 2013 року у сумі 1101,46 грн., за листопад 2013 року у сумі 1101,46 грн.;

ОСОБА_5, яка працювала у ВАТ «Лтава» (а.с. 122), за листопад 2013 року у сумі 9078,06 грн.;

ОСОБА_6, який працював на заводі «Комплект» ДВО «Лтава» встановлено постановами ХААС: від 11.10.2012 року по справі 1622/2а-349/11, від 05.06.2012 року по справі 2а-3509/11/1609, від 17.04.2012 року по справі 2а-1398/11/1609, за жовтень 2013 року у сумі 911,44 грн., за листопад 2013 року у сумі 911,44 грн.;

ОСОБА_7, який працював на заводі «Комплект» ДВО «Лтава» встановлено постановами ХААС: від 11.10.2012 року по справі 1622/2а-349/11, від 05.06.2012 року по справі 2а-3509/11/1609, від 17.04.2012 року по справі 2а-1398/11/1609, за жовтень 2013 року у сумі 1113,59 грн., за листопад 2013 року у сумі 1113,59 грн.;

ОСОБА_8, яка працювала на Полтавському електромеханічному заводі (а.с. 70), за листопад 2013 року у сумі 462,51 грн.;

ОСОБА_9, яка працювала ДП Полтавський електромеханічний завод та ВАТ «Лтава» (а.с. 144), за листопад 2013 року у сумі 990,65 грн.;

ОСОБА_10, яка працювала у ВАТ «Лтава» (а.с. 137), за листопад 2013 року у сумі 1925,94 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-IV.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

За змістом абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, висновок суду про обов'язок ПАТ "Завод "Лтава" відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII працівникам за списком № 2, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання вимог Інструкції, УПФУ на адресу відповідача направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам відповідно до пункту "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", повідомлення із визначенням суми фактичних витрат, які було отримано уповноваженою особою відповідача.

Згідно матеріалів справи, а саме копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вбачається, що невідшкодована відповідачем УПФУ сума виплачених пенсій за списком № 2 складає 26746,83 грн.

Судом встановлено, що ПАТ "Завод "Лтава" в порушення п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1799-XII, ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач не сплатив до УПФУ кошти на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, за жовтень - листопад 2013 року, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підтверджується розрахунком про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та повідомленнями форми "ю", що знаходяться в матеріалах справи.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ніколи не перебували у трудових відношеннях з підприємством, оскільки ВАТ «Лтава» не є правонаступником заводу «Комплект» ВО «Лтава».

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 758 «а» від 29.08.1979 року генерального директора виробничого об'єднання «Лтава» «Про перетворення філії ПЕМЗ в завод «Комплект», - з 01.09.1979 року філію Полтавського електромеханічного заводу слід іменувати - Полтавський завод «Комплект» ПО «Лтава». Начальнику відділу кадрів Полтавського заводу «Комплект» ПО «Лтава» цим наказом доручено провести відповідні записи в трудових книжках робітників (а.с. 204).

Як вбачається із Статуту Полтавського виробничого об'єднання «Лтава», затвердженого головою Державного комітету України по оборонній промисловості та машинобудуванню 19.11.1991 року до складу об'єднання за рішенням трудових колективів входять, зокрема, - Полтавський електромеханічний завод - головне самостійне підприємство: - завод «Комплект» м. Полтава (без права юридичної особи) (а.с. 205-207).

Наказом № 1384 а від 26.10.1994 року Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України на базі Полтавського електромеханічного заводу створено відкрите акціонерне товариство «Лтава» (а.с. 32), яке у 2011 році перетворено в ПАТ «Лтава».

Таким чином, колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки відокремлений структурний підрозділ завод «Комплект» не втрачав статусу філії Полтавського електромеханічного заводу. Зворотного судам першої та апеляційної інстанції не доведено.

Щодо доводів відповідача, викладених у запереченні до позовної заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_4 з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом норми п.п. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону № 1788-XII, пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Підстави для призначення пенсій на пільгових умовах встановлені ст.ст. 13, 14 та 100 Закону № 1788-XII.

Відповідно до абз. 1 п. 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантовано Законом № 1788-XII.

При цьому згідно із абз. 2 п. 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону № 1788-XII від 06.12.1991 року N 1931-XII, встановлено, що в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону, Закон № 1788-XII вводиться в дію з 01.01.1992 року, а з 1.04.1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до пунктів а), б) ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за умови досягнення встановленого нормою цієї статті віку та наявності відповідного стажу роботи як загального, так і на зазначених роботах.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 1788-XII порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.

При цьому, ст. 100 Закону № 1788-XII, яка є спеціальною нормою, що визначає порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно цієї статті застосовуються "Список N 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах" і "Список N 2 виробництв, цехів, професій та посад, праця в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

З огляду на викладене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону № 1788-XII має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону № 1788-XII.

Отже, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається, відповідно до ст. 13 Закону Закон № 1788-XII.

Матеріали справи містять розрахунок стажу ОСОБА_4 згідно якого слідує, що дана особа пропрацювала на підприємстві відповідача у період з 05.09.1979 року по 16.07.1996 року. З огляду на дану обставину їй правомірно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі положень статті 13 Закону № 1788-XII.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення з публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 26.746,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Л.О. Донець

(підпис) Н.С. Бартош

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 31 березня 2014 року