Постанова № 38083488, 31.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1132/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Стороженко М.В. (довіреність № 01 від 03.01.2014),

відповідача: Комарової Г.О. (довіреність № 9700/10 від 13.12.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про надання розстрочки сплати податкового зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, у якому позивачем заявлено вимогу про надання розстрочки виконання вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області № Ю-1210 від 08.01.2014 згідно графіку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 07.02.2014 позивачем отримано від відповідача вимогу № Ю-1210 від 08.01.2014 про сплату боргу (недоїмки) по заборгованості зі сплати єдиного внеску та пені в розмірі 100126,10 грн. протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

На даний час існують обставини, що ускладнюють виконання ТОВ «Автотрейд» зазначеної вимоги. Так, ухвалою господарського суду Львівської області від 30.04.2013 у справі № 914/1699/13 вжито заходів забезпечення позову, а саме, накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Автотрейд», та на майно. Тобто, станом на цей час розрахункові рахунки ТОВ «Автотрейд» арештовані і позивач позбавлений можливості повноцінно здійснювати свою господарську діяльність. Аналіз бухгалтерського балансу ТОВ «Автотрейд» вказує на те, що коефіцієнт платоспроможності підприємства дорівнює 0,04 та свідчить про те, що підприємство може сплатити свої грошові зобов'язання на 4%, замість необхідних 100%. Зі звіту про фінансові результати ТОВ «Автотрейд» за 9 місяців 2013 року вбачається, що знизилась кількість реалізованої продукції, чистий дохід за звітний період у декілька разів зменшився у порівнянні з чистим доходом за аналогічний період попереднього року, що підтверджується доданими до даної заяви копіями балансу ТОВ «Автотрейд» на 30 вересня 2013 року та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року. З цих документів вбачається, що позивач має дуже тяжкий фінансовий стан, ще тяжчий ніж на початок 2013 року і не має можливості сплатити зазначену суму податкового зобов'язання одразу всією сумою.

Враховуючи вищевикладені обставини та проаналізувавши своє фінансове становище, позивач вважає, що може виконати своє зобов'язання протягом 12 місяців шляхом виплати у розмірі 8343,84 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2014 згідно графіку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.263 КАС України та ст.100 ПК України, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представником позивача подано до матеріалів справи уточнення до адміністративного позову, у яких заявлено такі позовні вимоги:

- зупинити дію вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № Ю-1210 від 08.01.2014;

- зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська надати розстрочку виконання вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № Ю-1210 від 08.01.2014 згідно графіку.

В уточненнях до адміністративного позову додатково зазначено, що 15.02.2014 ТОВ «Автотрейд» поштою направило відповідачу лист № 42 від 14.02.2014 з проханням надати розстрочку виконання вимоги № Ю-1210 від 08.01.2014, який отримано останнім 17.02.2014, що підтверджено повідомленням про отримання листа.

Враховуючи те, що на даний час обставини, що ускладнюють виконання ТОВ «Автотрейд» зазначеної вимоги та викладені в адміністративному позові, не усунені, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська не надало ТОВ «Автотрейд» відповіді на звернення про надання розстрочки виконання вимоги № Ю-1210 від 08.01.2014, та не надало зазначеної розстрочки, не зупинило дію вимоги № Ю-1210 від 08.01.2014, керуючись ст.263 КАС України, ст.100 ПК України, позивач просив уточнені позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.39-40), у яких зазначив таке.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про надання розстрочки сплати податкового зобов'язання ст.263 КАС України. У той же час цією нормою передбачено відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Враховуючи відсутність судового рішення про стягнення з ТОВ «Автотрейд» суми боргу у розмірі 100126,01 грн., зазначена процесуальна норма у даному випадку не може бути застосована.

Крім того, ч.2 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Частиною 12 статті 9 цього Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Крім того, за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Надання розстрочки платнику зі сплати єдиного внеску законодавством не передбачено.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно даних картки особового рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «Автотрейд» станом на 31.03.2014, за позивачем станом на 31.12.2013 обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 100126,10 грн., у тому числі: недоїмка - 97569,26 грн., пеня - 2556,84 грн. (а.с.52-53).

Через несвоєчасну сплату ТОВ «Автотрейд» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1210 від 08.01.2014 (а.с.3).

Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо наявності та розміру заборгованості ТОВ «Автотрейд» по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 100126,10 грн.; наявності повноважень у відповідача щодо формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1210 від 08.01.2014.

Як встановлено судом, між сторонами виник спір щодо зобов'язання відповідача у судовому порядку надати позивачу розстрочку сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою про сплату боргу № Ю-1210 від 08.01.2014.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.2 ст.2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування (ч.2 ст.8 Закону № 2464).

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.4 ст.8 Закону № 2464).

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч.1 ст.13 Закону № 2464 органи доходів і зборів мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом;

2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України;

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;

4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок;

5) ініціювати застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;

8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;

9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;

10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 2464 органи доходів і зборів зобов'язані:

1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру Пенсійному фонду та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;

2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників, порядок та строки інформування визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону;

4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників Державного реєстру;

5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру;

6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки;

7) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску;

8) надавати Пенсійному фонду інформацію про узгодження результатів перевірок в частині достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 визначено, що Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Системним аналізом положень ст.ст.13, 14 Закону № 2464 встановлено, що повноваження органу доходів і зборів щодо нарахування, обчислення, адміністрування єдиного внеску є дискреційними, та адміністративний суд не повноважний підміняти відповідача у виконанні покладених на нього обов'язків.

З огляду на положення ст.162 КАС України, адміністративний суд може тільки спонукати відповідача до вчинення певних дій, шляхом його зобов'язання вчинити певні дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, аналізом положень Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а органу доходів і зборів не надано повноважень щодо розстрочення, відстрочення або іншого перенесення строків сплати платником єдиного внеску суми недоїмки, штрафів та пені за вимогою про сплату боргу (недоїмки).

Таким чином, суд приходить до висновку, що він не повноважний спонукати ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська до вчинення будь-яких дій та прийняття рішень, які не відносяться до його повноважень.

Посилання представника позивача на положення ст.100 ПК України відповідно до якої орган доходів і зборів має право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, суд не враховує оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входить до системи оподаткування, а відтак дія цієї статті на правовідносини щодо сплати єдиного внеску не поширюється.

За таких обставин судом встановлено, що позовна вимога про зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська надати розстрочку виконання вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № Ю-1210 від 08.01.2014 згідно графіку є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги позивача про зупинення дії вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № Ю-1210 від 08.01.2014, суд зазначає таке.

Системним аналізом положень Закону № 2464 встановлено, що дія вимоги зупиняється у єдиному випадку - узгодження вимоги про сплату єдиного внеску у визначеному цим Законом порядку, шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку, та тільки на час такого узгодження (ст.25 Закону № 2464).

Будь-яких інших підстав для зупинення дії вимоги Законом № 2464 не визначено.

Суд зауважує, що у даному випадку ТОВ «Автотрейд» звернулося до адміністративного суду за зобов'язанням відповідача надати розстрочку сплати єдиного внеску за вимогою № Ю-1210 від 08.01.2014, тобто за перенесенням строку сплати такого зобов'язання, а не за узгодженням вимоги у судовому порядку у розумінні ст.25 Закону № 2464.

За таких обставин, позовна вимога про зупинення дії вимоги про сплату боргу № Ю-1210 від 08.01.2014 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Посилання представника позивача на положення ст.263 КАС України, як на підставу надання розстрочки сплати єдиного внеску за вимогою про сплату боргу № Ю-1210 від 08.01.2014, суд також вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судом встановлено відсутність судового рішення про стягнення з ТОВ «Автотрейд» заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою про сплату боргу № Ю-1210 від 08.01.2014 у розмірі 100126,10 грн.

Відповідно, у суду відсутні підстави для застосування положень ст.263 КАС України до спірних правовідносин.

З у рахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки судове рішення постановлено не на користь ТОВ «Автотрейд», судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 31 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 квітня 2014 року, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про надання розстрочки сплати податкового зобов'язання, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова