Постанова № 38070982, 03.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2014 року письмове провадження № 826/20978/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. у порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо - Поділля»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві прозобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві щодо внесення в акт № 1281/26-53-22-03-21/36971994 від 14.11.2013 про проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (код ЄДРПОУ 36971994) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за червень 2013 року інформації, яка не відповідає фактичним обставинам :

«Перевіркою повноти визначення податкового кредиту щодо документального підтвердження податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за червень 2013 року встановлено їх завищення на загальну суму 392 077 грн.».

«Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань щодо документального підтвердження податку на додану вартість при взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за липень, серпень 2013 року встановлено їх завищення на загальну суму 675 477 грн., а саме за липень 2013 на суму 442 944 грн. та за серпень 2013 року на суму 232 533 грн.».

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві виключити з баз даних податкової служби інформацію, внесену на підставі акта № 1281/26-53-22-03-21/36971994 від 14.11.2013 про проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (код ЄДРПОУ 36971994) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за червень 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії щодо внесення в акт про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «М'ясо -Поділля» інформації, яка не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.03.2014 сторони подали сумісне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем направлено запит ТОВ «М'ясо-Поділля» щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «Сталева воля» за червень 2013 року.

Відповідачем, на підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, 11.11.2013 видано наказ № 904 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Сталева воля» за червень 2013 року.

Даний наказ отриманою довіреною особою позивача.

За результатами перевірки позивача, відповідачем складено акт № 1281/26-53-22-03-21/36971994 від 14.11.2013, яким зафіксовані порушення вимог п.201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме : завищено податковий кредит за червень 2013 року на загальну суму 392 077 грн., а також п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, суми ПДВ за реалізацію м'яса покупцям отриманих ТОВ «М'ясо-Поділля» від ТОВ «Сталева воля» за липень 2013 року на суму 442 944 грн., та за липень 2013 року на суму 232 533 грн.

Зокрема, у акті зазначено, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань щодо документального підтвердження податку на додану вартість при взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Сталева воля» за липень, серпень 2013 року встановлено їх завищення на загальну суму 675 477 грн., а саме : за липень 2013 року на суму 442 944 грн., та за серпень 2013 на суму 232 533 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту щодо документального підтвердження податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сталева воля» за червень 2013 року встановлено їх завищення на загальну суму 392 077 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо внесення в акт про проведення позапланової невиїзної позапланової перевірки позивача інформації, яка не відповідає фактичним обставинам протиправними, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Згідно пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, .75.1. ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органами, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальної невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, крім іншого, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу).

Відповідно до п.79.1. ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Кодексу).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивачем дотримано норми податкового законодавства щодо проведення перевірки позивача.

Пунктом 86.1 статті 86 Кодексу визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Кодексу на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Позивач фактично оскаржує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, завищення податкового кредиту, завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно зазначення про порушення норм Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Оскільки акт перевірки та висновки, викладені в ньому, не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при реалізації своїх функцій, вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві щодо внесення в акт № 1281/26-53-22-03-21/36971994 від 14.11.2013 про проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (код ЄДРПОУ 36971994) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за червень 2013 року інформації, яка не відповідає фактичним обставинам задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виключити з баз даних податкової служби інформацію, внесену на підставі акта № 1281/26-53-22-03-21/36971994 від 14.11.2013 про проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (код ЄДРПОУ 36971994) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сталева воля» (код ЄДРПОУ 37467047) за червень 2013 року, суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 74 Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

В той же час, наказ ДПА України від 18.04.2008 №266, не будучи зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері справляння податків і зборів, а затверджені ним Методичні рекомендації не носять для платників податків обов'язкового характеру.

Для виконання службових обов'язків податковим органом створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Проте, будь-якої реєстрації ця програма не пройшла, законодавчої підстави для її створення та використання не існує, перевірці наявна в ній інформація не підлягає, а тому АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не може нести інформацію, що має доказове значення, в тому числі, відноситись до податкової інформації.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ, відповідно до Методичних рекомендацій, підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

На вимогу суду відповідачем не надано жодних відомостей щодо внесення даних акта перевірки позивача до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система». Зокрема відповідачем зазначено, що жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, за карткою особового рахунку позивача податковим органом не здійснено.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі акта позивача від 14.11.2013 № 1281/26-53-22-03-21/36971994, відповідачем не винесеного жодного податкового повідомлення-рішення, яким би позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до податкової звітності. Також, не здійснено жодних коригувань в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, самі по собі не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо-Поділля» (код ЄДРПОУ 36971994) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4129,20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій