Рішення № 3806693, 02.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.09 р. Справа № 21/97

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк,

2) Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг

про стягнення 1 891,78грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Шевелев В.Г. - юр. за дов.

відповідача 1: Манерова Ю.В. - юр.

відповідача 2: Муходінов М.Л. - юр.

Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” та Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з неохоронним перевезенням вантажу (концентрат залізорудний), відправленого позивачу 17.10.08р. за залізничною накладною №45528419 у напіввагоні №56961139 і доставленого 31.10.08р. за досилочною накладною № 51312903, у сумі 1 891,78грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом.

Донецька залізниця позов не визнала з посиланням на ст.ст.52, 111, 129 Статуту залізниць України.

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат позов не визнав з посиланням на те, що нестача виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення, підтвердженням чого, на його думку, є знаходження вагону з вантажем на станції Мандрикине протягом 10 діб з невідомих причин.

Розгляд справи закінчено 02.06.2009р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00год. 02.06.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

17.10.08р. ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” по залізничній накладній (на маршрут або групу вагонів) №45528419 у 56-ти напіввагонах відвантажило позивачу залізорудний концентрат. Серед відвантажених був і вагон №56961139, за даними накладної вага нетто вантажу у якому - 69,0 т.

На станції Мандрикине (побіжна станція) вагон №56961139 був відчеплений від потягу з причини витікання вантажу (відкритий 2-й люк з правої сторони по ходу потягу), що підтверджено актами загальної форми №№ 84 і 85, складеними 18.10.08р.

На станцію призначення вагон №56961139 прибув 31.10.08р. за досилочною накладною № 51312903, де за заявкою позивача було здійснене контрольне зважування на 150-тонних вагонних вагах вантажоодержувача. При контрольному переважуванні вагону з вантажем виявилось: вага брутто 85 600кг, вага тари з брусу – 20 000кг, вага нетто 65 600кг, що менше проти даних залізничної накладної на 3 400кг. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 698709/516 від 31.10.2008р.

Позивач просить стягнути з винної сторони збитки, які виникли у зв’язку з несхоронністю вантажу, у сумі 1 891,78грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відчеплення вагону №56961139 на станції Мандрикине від потягу з причини витікання вантажу (відкритий 2-й люк з правої сторони по ходу потягу) свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 891,78грн. із розрахунку: 2,744 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 689,42грн. (вартість 1т концентрату залізорудного, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з перевізника.

Позов до вантажовідправника, який одночасно є постачальником, заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити за рахунок ДП “Донецька залізниця”.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 2600700016329 у філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Маріуполі, МФО 335957, код ЄДРПОУ 00191129) 1 891,78грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

2 – відповідачам.

Виконала:

Тел.381-91-18