Рішення № 3806326, 02.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 р.

Справа № 18/65

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Б.П.Гриняка

при секретарі судового засідання А.С. Томашевській

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю " Укртебр", вул. Максимовича , 15, м. Івано-Франківськ, 76009

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Болехівський завод будівельних матеріалів ", вул. Січових Стрільців , 160 , м. Болехів, Івано- Франківська область , 77202

про : стягнення заборгованості в сумі 150 203, 54 грн., з яких: 125327, 48 грн.- основний борг, 12733,50 грн. - пеня ; 10550, 87 грн. - інфляційні збитки; 1591, 69 грн. - 3% річних .

За участю представників сторін:

від позивача: Ватутін І.П., (довіреність № 18 від 04.05.2009р) - представник ;

від відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 150 203, 54 грн., з яких: 125327, 48 грн.- основний борг, 12733,50 грн. - пеня ; 10550, 87 грн. - інфляційні збитки; 1591, 69 грн. - 3% річних .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у заяві.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

У зв»язку з нез»явленням відповідача в судові засідання, суд, вважає за правильне розглянути дану справу у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору купілі-продажу вогнетривкої продукції №18/10 від 06.10.2008 р., укладеного між ТзОВ «Укртебр»

( позивач) та ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів»( відповідач) , останьому поставлено товар на загальну суму 163 347,87 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями накладних:

накладна 3ТМЦ-21 від 14.10.08 р. - на суму 21 620,39 грн.;

накладна № ТМЦ -24 від 27.10.08 р. - на суму 22 228,80 грн.;

накладна № ТМЦ -26 від 28.10.2008 р. - на суму 113 098,68 грн.;

Акту виконаних робіт №1/10-08 від 27.10.08 р. надано транспортних послуг на суму 6 400,00 грн..

Згідно з платіжним дорученням №23 від 15.10.08 р. відповідач здійснив оплату в сумі 21 620,00 грн. та оплатив транспортні послуги в сумі 6 400,00 грн. ( платіжне доручення №65 від 27.10.2008 р. ). В загальному від відповідача на рахунок позивача надійшло 28 020,39 грн..

Згідно п. 5.2 Договору, відповідач зобов»язався провести остаточний розрахунок за поставлену продукцію протягом тридцяти календарних днів з моменту її поставки.

В порушення договірних зобов»язань , відповідач розрахунок за поставлену продукцію у визначений договором термін не здійснив, в наслідок чого утворилась заборгованість в сумі 135327,48 грн..

Згідно п. 6.2 Договору у випадку затримки оплати продукції покупець за вимогою продавця сплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу , а також пеню в розмірі 0,5% нараховану на неоплачену суму за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої в період прострочення.

05 лютого 2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 143 487,72 грн. в тому числі пеню 8160,24 грн., після чого відповідач сплатив 10 000,00грн.

На момент подання позову до суду загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 150 203,54 грн., з яких : 125327,48 грн. основного боргу ; 12733,50 грн. - пеня ; 10550, 87 грн. - інфляційні збитки; 1591, 69 грн. - 3% річних .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги в сумі 150 203,54 грн. обгрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

При цьому суд керується наступним:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

( термін).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання.

Згідно вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. Січових Стрільців, 160 , м. Болехів, Івано- Франківська область, 77202 , ( код ЄДРПОУ 05467145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Укртебр", вул. Максимовича , 15, м. Івано-Франківськ, 76009, ( код ЄДРПОУ 34624156 ) заборгованість в сумі 150 203,54 грн., 1502,04 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гриняк Б.П.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 05.06.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Дейчаківська Ольга Степанівна