Рішення № 38060382, 04.04.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/765/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Гончаренко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонний В. С. суддівЄльцов В. О. , Нерушак Л. В. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 5 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №CL 51157, за яким відповідач отримав кредит на суму 12000 гривень із зобов'язанням щомісячного повернення частини кредиту та процентів за користування ним відповідно до графіку щомісячних платежів, який є додатком 2 до кредитного договору, та здійснити останній платіж 25 травня 2013 року.

Оскільки ОСОБА_6 неналежно виконував свої зобов'язання щодо повернення кредиту і станом на 4 жовтня 2013 року мав загальну заборгованість на суму 25139 грн. 57 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 11387 грн. 98 коп., заборгованість за відсотками 5125 грн. 73 коп., підвищені відсотки на суму 8625 грн. 86 коп., позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Заочним рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Універсал Банк», який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 5 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір за яким ОСОБА_6 отримав кредит на суму 12000 гривень з кінцевим строком погашення до 25 травня 2013 року, зобоваязавшись повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами на умовах і в строки, визначені договором.

Оскільки ОСОБА_6 у визначений договором строк кредит та відсотки не повернув і станом на 4 жовтня 2013 року мав загальну заборгованість на суму 25139 грн. 57 коп., банк звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за цим кредитним договором, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом на суму 11387 грн. 98 коп., заборгованості за відсотками на суму 5125 грн. 73 коп., заборгованості за передбаченими договором підвищеними відсотками на суму 8625 грн. 86 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що банк пропустив строк позовної давності за вимогою до відповідача ОСОБА_6, а оскільки відповідно до п. 7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, то позовна давність за даним позовом має бути застосована незалежно від заяви сторони у спорі.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.

Так, статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-126 цс13 і вона є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано ст.257 ЦК України та п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, проте в матеріалах справи відсутні докази, що сторонами у справі заявлено клопотання про застосування позовної давності, а тому порушене право підлягає захисту.

Оскільки відповідач ОСОБА_6 не виконав умови кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків, з нього на користь банку підлягає стягненню непогашена сума кредиту, відсотків та передбачені договором штрафні санкції.

Розмір заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором здійснений банком на підставі матеріалів справи і не викликає сумнівів у його правильності.

З огляду на викладене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог банку.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 1048, 1054 ЦК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 5 червня 2008 року в сумі 25139 грн. 57 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 11387 грн. 98 коп., заборгованість за відсотками 5125 грн. 73 коп., підвищені відсотки на суму 8625 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати в сумі 377 грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :