Постанова № 38055724, 21.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2014 року № 826/6898/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011852204 від 08.11.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011852204 від 08.11.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2013 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 було зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2014 поновлено провадження у справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач посилається на те, що ним було правомірно сформовано від'ємне значення податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від контрагентів ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд", ТОВ "ВК Запоріжжя", оскільки правовідносини з зазначеними контрагентами мали реальний характер та за ними було сплачено, та отримано товар (роботи, послуги), які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. При цьому позивач зазначив про те, що факт порушення зазначеними контрагентами податкового законодавства, зокрема, недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, не може мати впливу на право позивача на формування податкового кредиту у випадку реального здійснення фінансово - господарських правовідносин та сплати сум ПДВ у складі вартості отриманих товарів (робіт, послуг).

Крім того позивач посилався на те, що оскільки сума ПДВ у розмірі 7 064 133,00 грн. у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення - рішення № 0008172303/0 від 17.11.2010 не були враховані у складі податкового кредиту за відповідні періоди, то факт повторного включення до податкового кредиту відповідної суми відсутній.

Водночас позивач зазначив про те, що з огляду на те, що податкова накладна № 5 від 30.04.2008 виписана ТОВ "ВК ЗАПОРІЖЖЯ" була виписана, отримана та включена до складу податкового кредиту за період, в який діяв Закон України "Про податок на додану вартість", а не Податковий кодекс, то ним не могло бути допущено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 13.06.2013 надав суду письмові заперечення та 19.03.2014 письмові додаткові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що включення позивачем сум податку сформованого за рахунок повторного включення податкових накладних є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам приписів законодавчих актів. Також відповідач зазначив про те, що на момент включення сум податку на додану вартість за податковою накладною №5 від 30.04.2008 строк встановлений пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України протягом якого за позивачем зберігається відповідне право вже минув.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.03.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження з огляду на що суд в порядку частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.10.2012 по 12.10.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" з питань обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2008 року, січень - червень 2010 року, листопад 2010 року, у зв'язку з поданням виправного додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 874/22-04/33831040 від 19.10.2012, яким встановлено порушення підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 9 899 929,00 грн.

08.11.2012 на підставі акта № 874/22-04/33831040 від 19.10.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011852204, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 9899929,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" до Державної податкової служби у місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення № 0011852204 від 08.11.2012, яка рішенням № 579/10/2-103 про результати розгляду первинної скарги залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" до Міністерства доходів та зборів України була подана скарга на податкове повідомлення - рішення № 0011852204 від 08.11.2012, яка рішенням № 201/6/99-99/10-15 від 04.04.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0011852204 від 08.11.2012, та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Часиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 у справі № 826/12784/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008172303/0 від 17.11.2010, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 встановлено факт правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними отриманими від контрагентів ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд".

Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено факт наявності у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за податковими накладними отриманими від контрагентів ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд".

Щодо посилань відповідача на той факт, що позивачем податок на додану вартість по податкових накладних отриманих від контрагентів ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд" був включений до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року повторно, оскільки він вже був відображений у складі податкового кредиту за квітень 2008 року, січень - червень 2010 року суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи та пояснень наданих позивачем встановлено, що сума податкового кредиту сформована позивачем за квітень 2008 року, січень - червень 2010 року була зменшена податковим повідомленням - рішенням № 0008172303/0 від 17.1.2009 на суму ПДВ сформованого за податковими накладними отриманими від ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд".

Таким чином станом на момент подання позивачем виправного додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, тобто станом на 18.01.2011, податок на додану вартість за податковими накладними отриманими позивачем від ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд" не було відображено у складі податкового кредиту позивача.

Сторонами зазначені факти не заперечуються.

З огляду на зазначене, позивач відображаючи у складі податкового кредиту податок на додану вартість за листопад 2010 року по податковим накладним отриманим від ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд" вважаючи протиправними дії податкового органу щодо зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму сформовану за зазначеними накладними та вважаючи наявним у нього права на формування за рахунок зазначених накладних сум податкового кредиту діяв з метою реалізації зазначеного права.

З огляду на викладене, враховуючи те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено наявності у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за податковими накладними отриманими від контрагентів ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд", а також враховуючи те, що станом на 18.01.2011, тобто станом на дату подання виправного додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, ПДВ за зазначеними накладними у складі податкового кредиту позивача не обліковувалось, суд дійшов висновку про те, що факт подвійного декларування позивачем податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд" на момент подання відповідного додатку до декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року був відсутній.

Щодо встановлення відповідачем в акті № 874/22-04/33831040 від 19.10.2012 факту порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, викладену в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем податок на додану вартість за податковою накладна № 5 від 30.04.2008 виписаною ТОВ "ВК ЗАПОРІЖЖЯ" було відображена у складі податкового кредиту за листопад 2010 року, то до даних правовідносин мають бути застосовані норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які діями до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, яким було встановлено граничний строк для вчинення зазначеної дії - 1095 днів.

Крім того суд звертає увагу на той факт, що навіть у випадку можливості застосування положень Податкового кодексу України до зазначених правовідносин обчислення визначених зазначеним нормативно - правовим актом строків з урахуванням положень частини першої статті 58 Конституції України має здійснюватись не з моменту настання події, яка мала місце до дати набрання ним законної сили, а саме з дати набрання Податковим кодексом України законної сили, тобто з 01.01.2011.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виправний додаток 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 позивачем було подано 18.01.2011, тобто через 18 днів після набрання Податковим кодексом України законної сили, у той час, як пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на включення податку на додану вартість зберігається за платником податку протягом 365 днів з дня складання податкової накладної, то навіть у випадку можливості застосування положень Податкового кодексу України позивачем не могло бути допущено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачем необґрунтовано встановлено факт порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, яке призвело до завищення суми від'ємного значення ПДВ на 2 835 794,9 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2 294,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби №0011852204 від 08.11.2012.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов