Постанова № 38054966, 27.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 922/2717/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чірік І.О.

відповідача - Баландін Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 531 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2014 р. у справі № 922/2717/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ", м. Харків

про стягнення 42655,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" 42655,50 грн. штрафу та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р. у справі № 922/2717/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" на користь публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 38305,50 грн. штрафу та 1545,04 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/2717/13 від 16.09.2013р. рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 922/2717/13 від 20.11.2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" було задоволено повністю. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року скасовано. Справу № 922/2717/13 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

До господарського суду Харківської області 04.02.2014 року представник позивача надав заяву про уточнення та зменшення позовних вимог (вх. № 3791), в якій просив стягнути з відповідача штраф в розмірі 38305,50 грн. та 1545,04 грн. судового збору, яку суд прийняв до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.02.2014 р. у справі № 922/2717/13 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "ОКТБ" на користь ПАТ "Укрнафта" 38305,50 грн. штрафних санкцій та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору, з посиланням на невиконання умов договору в частині поставки товару.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі зазначив, що судом не застосовані приписи ст.ст. 538, 692 ЦК України, за якими у разі невиконання однією із сторін свого обов'язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку,якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідач вважає, що правомірно зупинив передання товару до повної оплати раніше переданого товару.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що посилання відповідача на зупинення передання товару за договором до повної оплати раніше переданого товару - є перекручуванням дійсних обставин справи та спростовується поданими сторонами доказами.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 15.06.2012 р. між ТОВ "ОКТБ" (продавець) та ПАТ "Укрнафта" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 20/2133-МТР, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі "товар", відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку, якість товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам.

У п. 3.1. договору зазначено, що умови поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1 додатку від 15.06.2012 р. до договору № 20/2133-МТР передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 284370,00 грн.

Відповідно до специфікації до договору, п. 2., поставка товару мала відбутися на умовах DDP (назва місця призначення, за рахунок постачальника).

Пунктом 3 додатку встановлено, що термін постачання 30 календарних днів з моменту підписання договору та надання письмової заявки.

Пунктом 3.3.1. договору встановлено, що відвантаження товару проводиться лише після отримання згоди покупця про готовність до прийняття товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на виконання вимог договору позивачем надіслано відповідачу заявку на поставку товару, оформлену листом № 20-02-12/867 від 19.07.2012 р. (а. с. 12), яка отримана відповідачем 31.08.2012 р. (а. с. 14) та повідомив відповідача про надання згоди на поставку товару, перелік якого повністю співпадає з товаром, зазначеним сторонами в додатку від 15.06.2012 р. до договору № 20/2133-МТР, яка підписана уповноваженою особою на підставі довіреності.

Як свідчать матеріали справи, термін постачання товару - 30 календарних днів з моменту підписання договору та надання письмової заявки, заявка отримана відповідачем 31.08.2012 р., тобто товар мав бути поставлений не пізніше 30.09.2012р.

Відповідно до ст.ст. 525, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на те, що позивач цією заявкою в односторонньому порядку змінив умови договору в частині ціни товару є безпідставними, оскільки договором не передбачено можливості односторонньої зміни договору сторонами в частині ціни, дана заявка не є офертою, оскільки не є пропозицією укласти новий договір, а її зміст свідчить, що вона направлена на виконання саме додатку від 15.06.2012 р. договору № 20/2133-МТР від 15.06.2012 р., що в свою чергу свідчить про дотримання позивачем умов п. 3.3.1 договору в частині надання згоди про готовність прийняти товар.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивачем не змінювались умови договору купівлі - продажу у зв'язку з поданою позивачем заявкою від 19.07.2012р.

На виконання умов договору № 20/2133-МТР від 15.06.2012 р. відповідачем поставлено два ободи АК-60.03.01.080, вартість яких згідно з додатком становить 29000,00 грн., проте в подальшому ці ободи в жовтні 2012 р. повернуті відповідачу з посиланням на їх неналежну якість, що підтверджуються листуванням сторін (а. с. 29-39, 44-46).

Отже, в порушення умов договору відповідач не виконав зобов'язання по поставці товару на суму 255370 грн.

Пунктом 8.7. передбачено, що за порушення терміну поставки або недопоставку товару продавець виплачує неустойку в розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатком товару.

Відповідно до ст. ст.. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Посилання відповідача на необхідність застосування норм ч.1, 2 ст. 538 ЦК України, за якими виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту безпідставне та спростовується матеріалами справи.

Договір купівлі-продажу № 20/2133-МТР від 15.06.2012 р., укладений між ТОВ "ОКТБ" та ПАТ "Укрнафта" не передбачає зустрічного,тобто одночасного, виконання зобов'язань.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про правомірність його дій по недопоставки товарів в зв'язку з несплатою раніше переданого позивачу товару та необхідністю застосування норм ч.5 ст.692 ЦК України, згідно з якою якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивильного законодавства.

Як свідчать матеріали справи раніше переданий товар не був прийнятий позивачем в зв'язку з його недоліками, а потім був повернутий відповідачу, тобто у позивача був відсутній обов'язок оплатити неприйнятий товар, який знаходився на відповідальному зберіганні.

Отже, при зазначених обставинах у відповідача було відсутнє право зупиняти передання іншого товару до повної оплати всього раніше переданого товару.

Тем більш, що відповідач не надав доказів наявності непоставленого товару на його складі, не повідомив позивача про зупинення його передання тощо.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 38305,50грн. за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки продукції на суму 255370,00 грн. в строк, передбачений сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-611, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 101- 105 ГПК України колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2014 р. у справі № 922/2717/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 28 березня 2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.