Ухвала суду № 38053279, 18.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 рокусправа № 2а/0470/10734/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/10734/12 за адміністративним позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником є Верхньодніпровська об'єднана Державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, а також про безпідставність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським операціям з КП "Альянс" у розмірі 39 454 грн. не відповідають дійсності, реальність операцій підтверджується належними первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року позов було задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року - скасовано.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що проведеною перевіркою встановлено формування у Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі недостовірних первинних документів, які не підтверджують факт придбання товарів (послуг), їх подальшого використання в оподаткованих операціях.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, наполягав на її задоволені.

В судовому засіданні, представник позивача надав письмові заперечення, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з КП "Альянс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів між КП ДОР "Аульський водовід" з КП "Альянс" за період з 01.01.09 по 31.03.12 року, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними;

- статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 16716,65 грн., в т.ч. за січень 2012р. - 16 716,65 грн.;

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 статті 135, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 31562,98 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року 31562,98 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 39454,00 грн..

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, визнав податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Висновки, викладені в акті перевірки № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, зроблені відповідачем на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс".

Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Встановлено, що у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки по КП "Альянс" не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаною особою та позивачем.

Судом встановлено, що зазначена вище перевірка КП "Альянс" була проведена у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, яка була порушена за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема і КП "Альянс", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 Кримінального кодексу України. В даному акті зазначено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Водночас, перевіркою встановлено, що КП "Альянс" не знаходиться за податковою адресою. Крім того, встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП "Альянс" від контрагентів-постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Таким чином у акті № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року зроблено висновок щодо нікчемності правочинів, укладених КП "Альянс".

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідач, враховуючи порушення, викладені в матеріалах акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси, зробив висновок про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по операціях з придбання послуг у КП "Альянс" та про нікчемність угод, укладених з даним контрагентом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Отже, відповідач не наділений законними повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними з підстав їх фіктивності або недодержанням вимог відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки висновки про відсутність у позивача об'єктів, які підпадають під визначення об'єкта оподаткування та визнання даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, недійсними, не відповідають вимогам статей 115, 216 Цивільного кодексу України.

На підтвердження реальності операцій за відносинами позивача з КП "Альянс" судом досліджено договір № 547 на розробку робочого проекту: "Реконструкція насосної станції другого підняття комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" з впровадженням енергозберігаючих технологій".

За умовами даного договору згідно пункту 1.1 позивач як замовник доручає, а КП "Альянс" як підрядник зобов'язується виконати роботи по розробці робочого проекту: "Реконструкція насосної станції другого підняття комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" з впровадженням енергозберігаючих технологій".

Згідно п.2.1, п.2.2 вказаного договору загальна вартість робіт, згідно з протоколом - згодою договірної ціни - Додаток №1, кошторисною документацією - Додаток № 2 і технічним завданням на розробку робочого проекту - Додаток № 3 до договору, які є його невід'ємною частиною, складає 150 299,89 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25049,98 грн. Також, передбачено здійснення оплати шляхом внесення авансового платежу у розмірі 50 000 грн. з ПДВ на протязі 10-ти робочих днів з моменту підписання договору, по мірі виконання робіт - наступні 100 299,89 грн. з ПДВ на протязі 2-х місяців з моменту отримання авансового платежу.

За фактом виконання умов вищезазначеного договору, між позивачем та КП "Альянс" було складено акт №1 здачі-приймання науково-технічної документації (проектних, дослідницьких та інших робіт і послуг) за січень 2012р. про те, що науково-технічна продукція - проектні роботи задовольняють умовам договору № 547 від 02.05.2011р., при цьому, у вказаному акті зазначений короткий опис робіт: "Реконструкції насосної станції другого підняття з провадженням енергозберігаючих технологій".

Також, КП "Альянс" була виписана податкова накладна від 31.01.2012р. № 162 на підставі договору від 02.05.2011р. № 547 на загальну суму 100 299, 89 грн.

Вказані вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України, не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року підлягають задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/10734/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак