Ухвала суду № 38053123, 16.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" січня 2014 р.

справа № 808/3848/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі № 808/3848/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (далі – позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" (далі - відповідач), в якому просило: визнати протиправною відмову відповідача, щодо продовження позивачу терміну дії договору оренди від 30.03.2010 року, викладену у листі №169 від 21.02.2013; визнати протиправною відмову відповідача, щодо продовження позивачу терміну дії договору оренди від 30.03.2010, викладену у листі №170 від 22.02.2013; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невиконання вимог пункту 3.2.1 “Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна”, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради №26 від 24.11.2011 при розгляді пропозиції позивача викладеної у листі №21 від 12.02.2013 щодо продовження терміну дії договору оренди від 30.03.2010 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня". Ухвала мотивована тим, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі № 808/3848/13-а та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказував на те, що відповідач у розумінні положень КАС України є суб’єктом владних повноважень, оскільки, в орендних правовідносинах діє на підставі делегованих повноважень від імені Запорізької обласної ради.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 7 та 9 частини 1 статті 3 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, а суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

В позовній заяві відповідачем визначена Комунальна установа "Обласна інфекційна клінічна лікарня", яка не є суб’єктом владних повноважень, у розумінні вимог КАС України. Комунальна установа у даному спорі виступає суб’єктом цивільних правовідносин. Будь - яких позовних вимог стосовно дій чи бездіяльності цієї установи у сфері саме публічно-правових відносин позивач в позові не висуває.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” оренда в розумінні вказаного Закону є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст.ст.263, 287 Господарського кодексу України договори оренди державного та комунального майна віднесені до господарських договорів.

Таким чином, спір між сторонами не є публічно - правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 КАС України, на цей спір не поширюється.

Доводи апеляційної скарги, викладені позивачем, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог процесуального законодавства України, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст.199 ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі № 808/3848/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак