Вирок № 38045435, 05.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/7685/13-к

Провадження № 1-КП/415/64/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Глушкової Я.Ю.

прокурора Дергачова М.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 01.10.2007 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 29.08.2008 року Лисичанським міським судом за ст.186 ч.2, 71, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.01.2012 року Лисичанським міським судом за ст.395 КК України до 3 місяців арешту, згідно до ст.71 КК України приєднати частину невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 29.08.2008 року у вигляді 9 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.72 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, звільнений з міст позбавлення волі 03.01.2013 року по відбутті строку покарання, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ст.395 КК України,

встановив:

3 березня 2013 року, приблизно о 01 годині ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинені двері проник до кв.АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав мобільний телефон «Nokia 1200» вартістю 70 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «МТС», який не представляє матеріальної цінності, на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 56 грн., а також мобільний телефон «Samsung GT-E1200М» вартістю 162 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «МТС», який не представляє матеріальної цінності, на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 46 грн., що належать ОСОБА_3, чим спричинив їй матеріальну шкоду в сумі 334 грн..

21 грудня 2012 року постановою Перевальського районного суду Луганської області стосовно ОСОБА_2 при звільненні з місць позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду від 03.01.2012 року було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців, згідно якого у відношенні ОСОБА_2 були встановлені наступні обмеження:

1. Заборонити залишати своє місце мешкання після 22 години до 05 годин ранку без отримання письмового дозволу керівництва відповідного органу внутрішніх справ.

2. Заборонити виїзд за межі місця мешкання на постійне, тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва відповідного органу внутрішніх справ. При необхідності такого виїзду піднаглядний зобов'язаний письмово повідомити керівництво відповідного органу внутрішніх справ про намір виїзду та також адресу перебування, отримати дозвіл, маршрутний лист, в якому зазначаються відповідні позначки.

3. Зобов'язати зареєструватися в територіальному органі внутрішніх справ, який проводить реєстраційну позначку один раз на місяць.

4. Заборонити відвідувати бари, ресторани, кафе, магазини та інші громадські місця, де реалізують алкогольні напої на розлив, а також вокзали та аеропорті без відповідного на це дозволу органу внутрішніх справ.

З зазначеною постановою суду ОСОБА_2 був ознайомлений. Знаючи про встановлені щодо нього обмеження і маючи реальну можливість їх виконувати, ОСОБА_2, маючи умисел на порушення правил адміністративного нагляду, 29 березня 2013 року самовільно залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, не повідомивши про це органи внутрішніх справ, внаслідок чого за місцем свого проживання був відсутній з зазначеної дати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ст.395 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нім кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло доведено та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Також доведено винуватість ОСОБА_2 у самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ст.395 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яки відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, та тяжкого злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судиме, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України і ст.395 КК України, так як він має непогашені судимості, звільнившись з місць позбавлення волі 03 січня 2013року , через два місяці скоїв аналогічні злочини. Тому суд вважає, що покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів. Враховуючи обставини яки пом'якшують покарання Пристинського суд вважає можливим призначити йому мінімальну міру покарання передбачену ч.3 ст.185 КК України.

На підставі ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів,менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 489,44 грн. за проведення судове товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ст.395 КК України та призначити йому покарання за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) року, за ст.395 КК України 6 (шість) місяців арешту, що відповідає згідно зі ст.72 КК України 6(шості) місяцям позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів 3(три) року позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально виконавчої установи закритого типу.

Початок строку покарання обчислювати з 30 листопаду 2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 489,44 грн.(чотириста вісімдесят дев'ять ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази- мобільний телефон «Нокиа-1200» який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько