Ухвала суду № 38037015, 02.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2021/2-286/11. Головуючий 1 інст.: - Дудченко В.О. Провадження №22-ц/790/2705/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: виконавче провадження.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 квітня 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Гелашвілі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Юлії Олександрівни на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року по справі за поданням державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Юлії Олександрівни - про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. звернулася в суд із вказаним поданням.

В обґрунтування подання зазначала, що на примусовому виконанні у ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області перебуває виконавчий лист Красноградського районного суду Харківської області №2-286 від 21 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1 /4 частини від його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Боржник ОСОБА_7 рішення суду не виконує, аліменти на утримання дитини не сплачує, майно на яке може бути звернуто стягнення в боржника відсутнє.

Станом на 1 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_7 за аліментами становить 20 140 грн. 87 коп.

Посилаючись на вказані обставини та ст. 377-1 ЦПК України, державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. просила суд тимчасово обмежити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Берестовенька, Краноградського району Харківської області, зареєстрованого в с. Берестовенька, Краноградського району Харківської області у праві виїзду за межі України до фактичного виконання ним зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Виконання ухвали покласти на адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходив з того, що державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду є оціночним поняттям.

На час звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням повинен відбутися, бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: - утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 21 березня 2011 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття (а. с. 23-24).

На виконання зазначеного рішення 21 березня 2011 року Красноградським районним судом Харківської області видано виконавчий лист №2-286 (а. с.31).

Постановою державного виконавця ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. від 12 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження №25822206 за вказаним виконавчим листом (а. с. 32).

Із розрахунку заборгованості №992 від 27 січня 2014 року, наданого до суду держаним виконавцем ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. вбачається, що заборгованість ОСОБА_7 по аліментам станом на 1 липня 2013 року становить 20 140 грн. 87 коп. (а. с. 36).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 15 серпня 2012 року ОСОБА_7 не сплачує аліменти на утримання сина, довідок з місця роботи, Красноградського РЦЗ до ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області не надає, на виклики державного виконавця не з'являється.

Наведене свідчить, що боржник ОСОБА_7 свідомо ухиляється від виплати щомісячних аліментів на утримання дитини протягом тривалого часу.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що державним виконавцем не доведено факт ухилення ОСОБА_7 від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Виникнення заборгованості з вини ОСОБА_7, який зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду, надає право одержувачу аліментів ОСОБА_8 на стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання старшого державного виконавця.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2014 року складає 1218 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік»). Відтак, ставки судового збору обраховуються виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн.

Згідно п. 14 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, який становить 121 грн. 80 грн.

При подачі апеляційної скарги ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області не сплатив судовий збір у розмірі 121 грн. 80 грн., якій слід стягнути на користь держави з ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Юлії Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року - скасувати.

Подання старшого державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Юлії Олександрівни - задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Берестовенька, Красноградського району Харківської області, зареєстрованого в с. Берестовенька, Красноградського району Харківської області у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 21 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 (вісімдесят) коп. (отримувач коштів УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628; банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області; код банку отримувача (МФО) 851011; рахунок отримувача 31211206780011; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області, апеляційний суд Харківської області, код ЄДРПОУ 02894131)

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: