Ухвала суду № 38037016, 02.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________

Справа № 626/270/14. Головуючий 1 інст.: - Рибальченко І.Г. Провадження №22-ц/790/2678/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: виконавче провадження.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 квітня 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Гелашвілі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Ляміної Анни Вікторівни на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року по справі за поданням старшого державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Ляміної Анни Вікторівни - про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року старший державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміна А.В. звернулася в суд із вказаним поданням.

В обґрунтування подання зазначала, що на примусовому виконанні у ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області перебуває виконавчий лист Красноградського районного суду Харківської області №2-209/2000 від 28 листопада 2000 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1 /4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21 листопада 2000 року до досягнення дитиною повноліття.

Боржник ОСОБА_7 рішення суду не виконує, щомісячного аліменти на утримання дитини не сплачує, за місцем реєстрації не проживає, працює в Російській Федерації, чим перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Станом на 1 серпня 2013 року заборгованість ОСОБА_7 за аліментами становить 59 621 грн. 12 коп.

Посилаючись на вказані обставини та ст. 377-1 ЦПК України, старший державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміна А.В. просила суд тимчасово обмежити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Балки, Красноградського району Харківської області, зареєстрованого в с. Балки, Красноградського району Харківської області у праві виїзду за межі України до фактичного виконання ним зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Виконання ухвали покласти на адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі старший державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміна А.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її подання.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходив з того, що державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду є оціночним поняттям.

На час звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням повинен відбутися, бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: - утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28 листопада 2000 року з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21 листопада 2000 року до досягнення дитиною повноліття ( а. с. 4).

На виконання зазначеної постанови 28 листопада 2000 року Красноградським районним судом Харківської області видано виконавчий лист №2-209/2000 (а. с. 40 ).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміною А.В. від 4 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження №25592252 за виданим виконавчим листом (а. с. 32).

Із розрахунку заборгованості №15599 від 28 серпня 2013 року, наданого до суду держаним виконавцем ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміною А.В. вбачається, що заборгованість ОСОБА_7 по аліментам станом на 1 серпня 2013 року становить 59 621 грн. 12 коп. В період з 1 березня 2011 року по 1 серпня 2013 року ОСОБА_7 сплатив аліменти в розмірі 800 грн. (а. с. 35).

Із пояснень ОСОБА_7 наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що він працює у різних місцях без оформлення документів, отримує заробіток, однак аліменти на утримання доньки щомісячно не сплачує. Виплату аліментів здійснює лише періодично.

Наведене свідчить, що боржник ОСОБА_7 має можливість щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини, однак тривалий час свідомо ухиляється від їх виплат.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що державним виконавцем не доведено факт ухилення ОСОБА_7 від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Виникнення заборгованості з вини ОСОБА_7, який зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду, надає одержувачу аліментів ОСОБА_8 право на стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання старшого державного виконавця.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2014 року складає 1218 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік»). Відтак, ставки судового збору обраховуються виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн.

Згідно п. 14 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, який становить 121 грн. 80 грн.

При подачі апеляційної скарги ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області не сплатив судовий збір у розмірі 121 грн. 80 грн., якій слід стягнути на користь держави з ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Ляміної Анни Вікторівни - задовольнити.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року - скасувати.

Подання старшого державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Ляміної Анни Вікторівни - задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Наталіно, Красноградського району Харківської області, зареєстрованого в с. Балки, Красноградського району Харківської області у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання ним зобов'язань, покладених на нього постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28 листопада 2000 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21 листопада 2000 року до досягнення дитиною повноліття

Виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 (вісімдесят) коп. (отримувач коштів УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628; банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області; код банку отримувача (МФО) 851011; рахунок отримувача 31211206780011; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області, апеляційний суд Харківської області, код ЄДРПОУ 02894131).

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: