Постанова № 38034670, 03.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа № 5023/4519/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Білецька А.М. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Дергачова В.С. за довіреністю б/н від 10.09.2012р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№555Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.13 у справі № 5023/4519/12

за позовом Приватного підприємства «Полімеризолмаш», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт», м. Хмельницький

про визнання недійсним патентів,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року Приватне підприємство «Полімеризолмаш» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним, - зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним; - визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 61116 недійсним; - зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 61116 недійсним.

17 жовтня 2012 року, від позивача, надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просив суд: визнати деклараційний патент України на корисну модель №25253 недійсним повністю; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель №25253 недійсною повністю.

26 листопада 2012 року позивач подав до господарського суду заяву від 26 листопада 2012 року за вих. №11/12-17 про часткову відмову від позову, відповідно до якої відмовився від позовних вимог щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним повністю. 18 грудня 2012 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій з урахуванням поданих ним заяв про уточнення позовних вимог від 17 жовтня 2012 року та часткової відмови від позову від 26 листопада 2012 року, просив визнати деклараційний патент України на корисну модель №25253 недійсним повністю. Тобто, вказаними заявами позивач відмовився від позовних вимог до 1-го відповідача (ПП «Сінтез-Полімер») та 3-го відповідача (Державна служба інтелектуальної власності України).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2013 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю: деклараційний патент України № 25253 на корисну модель "виріб для теплової обробки харчових продуктів" визнано недійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Афанасьєв В.В., Гребенюк Н.В.) зазначене рішення місцевого господарського суду у справі скасовано згідно з пунктом 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України внаслідок розгляду судом першої інстанції справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 серпня 2013 року у справі № 5023/4519/12 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 5023/4519/12 скасовано, присуджено до стягнення з приватного підприємства «Полімерізолмаш» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» 1376,40 грн. судового збору з апеляційної та касаційної скарг.

28 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопласт» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про поворот виконання рішення суду - постанови Харківського апеляційного господарського суду, а саме просило: поновити дію деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 «Виріб для теплової обробки харчових продуктів»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про поновлення дії деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 «Виріб для теплової обробки харчових продуктів»; видати відповідний наказ.

Заява обґрунтована тим, що після розгляду справи у касаційній інстанції відповідачу, під час огляду електронного Державного реєстру патентів України на корисні моделі, стало відомо про те, що в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі деклараційний патент України на корисну модель № 25253 «Виріб для теплової обробки харчових продуктів» зазначений як такий, що припинив свою дію.

На адвокатський запит Державна служба інтелектуальної власності України надала відповідь про те, що патент № 25253 визнано недійсним повністю за рішенням суду, на виконання якого відомості стосовно вказаного 25.09.2013р. опубліковано в офіційному бюлетені «Промислова власність» №18. Патент № 25253 на теперішній час в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі зазначений як «патент не діє», хоча всі судові рішення, якими патент № 25253 було визнано недійсним скасовані.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі № 5023/4519/12 (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» про поворот виконання рішення суду відмовлено.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопласт», з зазначеною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у даній справі скасувати, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

ПП «Полімерізолмаш» у відзиві (від 17.03.2014р. вх.№2259) проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції позивач вважає законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить залишити її без змін.

У призначене судове засідання 01.04.2014р. прибув уповноважений представник позивача та надав пояснення по справі.

Відповідач у призначене судове засідання свого представника не направив, про час та місце проведення судового засідання, у відповідності до норм чинного законодавства, був повідомлений належним чином.

01.04.2014р. (за вх.№2637) від відповідача надійшла телеграма, в якій він повідомив про те, що у зв'язку з перебуванням його представника в цей день в іншому судовому засіданні, його явка в дане судове засідання неможлива. Тому просив розглянути апеляційну скаргу за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час та місце проведення судового засідання, те, що учасників судового процесу було попереджено, що у разі неявки представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, зазначене клопотання відповідача, а також, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, визначені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу доводи сторін, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» про поворот виконання судового рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ці відносини регулюються приписами статті 122 Господарського процесуального кодексу.

Даною статтею визначено, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою (ч.1). Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем (ч.2). Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані й прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими або скасованими у відповідній частині рішенням, постановою (ч.3).

Тобто поворот виконання рішення є процесуальною гарантією захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін у попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення шляхом повернення всього того, що з нього стягнуто на користь стягувача.

Предметом розгляду справи №5023/4519/12 було визнання недійсним повністю деклараційного патенту України №25253 на корисну модель «Виріб для теплової обробки харчових продуктів». Вимоги щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель №25253 недійсним повністю не розглядались судом по суті та не були предметом спору, а отже вимога заявника, ТОВ «Екопласт», про видачу наказу із зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України, яка до того ж не є учасником процесу, внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про поновлення деклараційного патенту України на корисну модель №25253 є юридично неспроможними, оскільки не розглядались судами, наказ на виконання рішення не видавався.

Господарським судом Харківської області у справі №5023/4519/12 було прийнято рішення про визнання недійсним повністю деклараційного патенту України №25253 на корисну модель «Виріб для теплової обробки харчових продуктів», у зв'язку з чим підстав для повороту виконання рішення немає, так як із заявника не стягувались грошові суми.

Більше того, постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2013 року за наслідками скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. у справі № 5023/4519/12 не прийнято нового рішення

Виходячи з приписів чинного законодавства, колегія суддів, як і місцевий господарський суд вважає, що необхідною умовою для повороту виконання рішення (постанови) є скасування рішення чи його зміна та прийняття нового рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, а при винесенні Вищим господарським судом України постанови про скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції не прийнято нового рішення, а вищезазначена норма права у такому випадку не передбачає повороту виконання судового рішення, тому у суду першої інстанції не було правових підстав для вчинення такої процесуальної дії.

Під час розгляду апеляційної скарги позивач повідомив суд про існування адміністративної справи в Окружному адміністративному суді м. Києва, надавши докази про звернення відповідача з позовом до Державної служби інтелектуальної власності про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Звернення з позовом свідчить про захист порушеного права у спосіб, передбачений законодавством.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище. А оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 12.12.2013р. у справі № 5023/4519/12 має бути залишена без змін

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2013р. у справі № 5023/4519/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 03.04.2014 р.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Плужник О.В.