Ухвала суду № 38030850, 01.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4949/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : Старик Володимир Михайлович

відповідач : Щур Андрій Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Барської МДПІ Слугоцьким А. В. на підставі пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пп. 200.11. ст. 200 ПКУ та відповідно до наказу Барської МДПІ від 03.06.2013р. №285 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" з питань правомірності нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період 01.03.2013р. по 30.04.2013р., що виникло за рахунок від'ємного значення, що декларувалося в період з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. у сумі 760861 грн., в тому числі за березень 2013р. - 7433грн., за квітень 2013р. - 753428 грн., згідно з затвердженим планом перевірки.

Проведеною перевіркою відображених показників в рядках 10-17 декларації за квітень 2013р. встановлено завищення задекларованого показника в рядку 12.4 "Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України", а саме: ТОВ "Пфаннер Агро" на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2013р. неправомірно включено податок на додану вартість з консультаційних послуг нерезидента в сумі 72942,00 грн. в тому числі Фірма "Пфаннер Бетайлінгунгефервальтунг ГмбХ" (Австрія) - 62283,00 грн. та Фірма "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина) - 10659,00 грн., оскільки на підставі наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, не встановлено фактичне використання зазначених консультаційних послуг в господарській діяльності платника.

За результатами перевірки позивача складено акт №404/22/34244416 від 17.06.2013р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіркою повноти визначення податкового кредиту завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту задекларований в рядку 24 декларації з ПДВ на загальну суму 78942,00 грн. в тому числі по декларації за квітень 2013р. (реєстраційний №9028885268 від 18.05.2013р.) в сумі 72942,00 грн.

На підставі акту перевірки Барською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення - рішення №0000242200 від 03.07.2013р., яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 72942,00 грн.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача відповідає вимогам Податкового Кодексу, тобто є правомірним та не підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Позивачем віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені в зв'язку з придбанням товару в наступних суб'єктів:

- "Пфаннер Бетайлінгунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія), відповідно до договору на надання консультативних послуг PBey/PA D13/1 від 11.01.2013р. та акта приймання - передачі консультаційних послуг від 04.03.2013р., позивачем здійснено оплату за послуги в сумі 311415,77 грн. (29970 євро), включно податок на додану вартість 62283,15 грн.;

- "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина), відповідно до договору на надання консультативних послуг FN/PA - 1.13 від 19.02.2012р., позивачем здійснено оплату за консультативні послуги з питань технології проведення зимового щеплення яблуневих підщеп в сумі 53294,33 грн., (5125 євро) включно податок на додану вартість 10658,87 грн.

Загальна сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту за зазначеними господарськими операціями, становить 72942,02 грн.

На підтвердження придбання даних послуг позивачем надано суду договір про надання консультативних послуг PBey/PA D13/1 від 11.01.2013р., акт прийому-передачі послуг від 04.03.2013р., договір РN/РА - 1.13 від 19.02.2012 року, акт прийому-передачі консультативних послуг від 11.03.2013р.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час : здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинних бухгалтерських документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, зокрема, первинний бухгалтерський документ повинен мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 2.4 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Отже, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку, виміром, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання їх товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладені вище норми національного законодавства, суд зазначає, що зведені облікові документи можуть виконуватись виключно на підставі первинних бухгалтерських документів, підтвердженням фактичного здійснення господарської операції є первинний бухгалтерський документ, який відповідає вимогам чинного законодавства України, а дефектність первинних бухгалтерських документів, як наслідок, зумовлює необґрунтованість даних бухгалтерського та податкового обліку.

11.01.2013р. між Замовником - позивачем та Виконавцем - фірмою "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія) укладено договір № PBey/PA D13/1 про надання консультаційних послуг, згідно умов якого Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги з питань технології садівництва, вирощування саджанців, зернових та технічних культур, ягід, сушіння та зберігання сільськогосподарських культур. Послуги надаються для підвищення ефективності роботи, впровадження новітніх агротехнологій, поліпшення якості управління товариством.

Відповідно до акту прийому - передачі послуг від 04.03.2013р. загальна тривалість послуг становить 162 години за ціною 185 ЄВРО за годину. Таким чином загальна вартість робіт становить 29 970 ЄВРО.

Оскільки даний бухгалтерський документ охоплює значний період часу, впродовж якого різні за змістом дії вичинялись на протязі 44 днів та є складеним не під час, а впродовж декількох днів після завершення господарських операцій, містить загальний перелік консультативних послуг без зазначення одиниці виміру та тривалості кожної з них, акт не містить прізвища та посади безпосереднього виконавця господарських операцій, то, суд приходить до переконання, що акт від 04.03.2013р. за своїм змістом є таким, що складений із порушення вимог до первинних документів, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно згадуваного акту прийому - передачі послуг від 04.03.2013р. позивачу надавалися наступні послуги: консультації щодо застосування різних систем поливу ґрунту при вирощуванні саджанців, аналіз економічної ефективності застосування систем поливу ґрунту, особливості застосування кругових та фронтальних систем поливу компаній Otech, LR, Nelson, Hunter, TORO, Rein Birt, Weathermatic, аналіз практики використання систем поливу фірми Hawle в провідних європейських аграрних компаніях, консультації щодо розробки проекту поливу плодорозсадника позивача, проведення розрахунків та вибір оптимального типу систем поливу фірми Hawle, які не були предметом договору на виконання якого видано акт.

Недоліки встановлені в акті від 04.03.2013р. містить і акт прийому-передачі консультативних послуг від 11.03.2013р., складений на виконання договору № FN/РА-1/13 від 19.02.2013р. Зокрема, у згаданому документі не вказано змісту (обсягу) господарської операції, а саме часу (періоду), впродовж якого надавались послуги, також акт не містить відмітки про те, що дані послуги були передані керуючою фірмою - виконавцем та прийняті безпосередньо директором товариством - замовником, тоді як в порушення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в згаданому первинному бухгалтерському документі не зазначено осіб, безпосередньо відповідальних за виконання господарської операції.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що дані податкового обліку позивача в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а, згодом, від'ємного значення в порушення п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не ґрунтуються на оформлених належним чином первинних бухгалтерських документах.

Також було досліджено договір № 02/13 пр від 01.02.2013р. укладений між позивачем та ТОВ "Міжлісся" на підтвердження придбання послуг зі здійснення зимового щеплення було придбано Позивачем у ТОВ "Міжлісся" на підставі договору , придбання яких підтверджується актами надання послуг №182 від 28.02.2013р., № 230 від 31.03.2013р., № 318 від 30.04.2013р., № 389 від 31.05.2013р., № 390 від 31.05.2013р.

Господарська операція з придбання послуг з консультування працівників ТОВ "Фаннер Arpo" із здійснення зимового щеплення на підставі договору на надання консультативних послуг FN/PA - 1.13 від 19.02.2012р. позбавлена будь-якої господарської мети, оскільки власне комплекс робіт із зимового щеплення виконувався ТОВ "Міжлісся".

Позивачем в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту суми податку з вартості послуг, без мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене позивач не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги позивача є не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.