Ухвала суду № 38021696, 25.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/12228/13 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Горголь І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Югкіпсервіс»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року

по справі №1570/3629/2012

за позовом Приватного підприємства «Югкіпсервіс» (надалі - ПП «Югкіпсервіс»)

до Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ в м.Южному Одеської області ДПС)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У червні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому поросив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.05.2012р. №№0000232310 та 0000242310.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2012р. позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ПП «Югкіпсервіс» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013р. та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2012р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В подальшому на адресу Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, посадовими особами ДПІ в м.Южному Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Югкіпсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ПП «Дана-Даблъю» та ТОВ «Сатєра» за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт №148/20/22-1007/31347636 від 18.05.2012р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем: п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, у зв'язку з чим ПП «Югкіпсервіс» безпідставно збільшено податковий кредит на суму податку на додану вартість в розмірі 49156грн. за квітень 2010р. - грудень 2010р., січень 2011р. - лютий 2011р.; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 61446грн. за 2010р. та за І квартал 2011р.

На підставі зазначеного акту відповідачем 30.05.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000232310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 61446грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12792, 25грн.; №0000242310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 49156грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10233,75грн.

Згідну акту перевірки ПП «Югкіпсервіс» за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. задекларовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблъю» та ТОВ «Сатєра».

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було досліджено взаємовідносини позивача з ПП «Дана-Даблъю» та ТОВ «Сатєра». Так, судом, зокрема, встановлено, що позивач в період, в якому була здійснена перевірка, включив до складу валових витрат витрати, понесені ПП «Югкіпсервіс» при отриманні товару від ТОВ «Сатєра» та від ПП «Дана-Даблъю», а також включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Сатєра» та від ПП «Дана-Даблъю».

Обґрунтовуючи висновок про скасування постанови суду першої інстанції, колегія апеляційного суду, із врахуванням відповідних норм права, зазначила, що позивач взагалі не має належних та допустимих доказів товарності своїх операцій з ПП «Река».

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу на те, що в період здійснення перевірки, позивачем валові витрати та податковий кредит були сформовані по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблъю» та ТОВ «Сатєра», що також підтверджується актом перевірки.

Натомість ПП «Река» ніякого відношення до формування позивачем валових витрат та податкового кредиту в спірний період не має, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в рішенні суду апеляційної інстанції відсутнє посилання на будь - які фінансові, бухгалтерські документи, які б підтверджували дійсність господарських операції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Отже, відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку всіх обставин справи.

Згідно ч.1 ст.207 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

У ч.ч.2, 4, 5 ст.227 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Югкіпсервіс» - задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року - скасувати та справу направити на новий судовий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов