Рішення № 3801054, 12.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/83-40/231

12.02.09

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»

третя особа із самостійними вимогами Державне підприємство «Світловодський комбінат твердих і тугоплавких металів»

про стягнення заборгованості.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Козуліна Л.Я. за довіреністю

Від відповідача: Науменко С.Б. за довіреністю.

Від третьої особи: Письменний В.І. за довіреністю

В судовому засіданні 12.02.09, за згодою представників сторін у порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонд державного майна України по Кіровоградській області звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»про стягнення орендної плати у сумі 2 788,96 грн. та пені - 153 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва (суддя Сівакова В.В.) від 14.02.2008 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.08 у справі №3/83 апеляційну скаргу вирішено задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва (суддя Сівакова В.В.) від 14.02.2008 скасувати і у позові відмовити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №3/83 від 30.09.2008 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області вирішено задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.08 та рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2008 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Відповідно резолюції Голови Господарського суду м.Києва справу передано на новий розгляд судді Л.Г.Пукшин.

Ухвалою суду від 28.10.2008 року суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 3/83 до свого провадження, присвоїла справі №3/83-40/231, розгляд справи призначила на 18.11.08.

Ухвалою суду від 19.11.08 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами - Державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів та тугоплавких металів»про стягнення заборгованості у сумі 12 863,49 грн. Розгляд справи призначений на 09.12.08.

Ухвалою суду від 09.12.08 за клопотанням сторін продовжено строки розгляду справи у порядку ст. 69 ГПК України.

У судових засіданнях 09.12.08 та 22.01.09 оголошувалися перерви відповідно до 22.01.09 та 12.02.09.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив:

23 листопада 2004 року між РВ ФДМ України по Кіровоградській області (Позивач) та ТОВ «Пролог Лайт Імпекс»(Відповідач) був укладений договір оренди №91/57 строком дії 364 календарні дні, тобто до 21 листопада 2005 року включно, термін дії договору був пролонгований до 21 листопада 2008 року.

На виконання договору оренди від 23.11.04р. №9 1/57 балансоутримувач передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі від 23.11.04р. індивідуально визначене майно: побутові приміщення загальною площею 414,0кв.м., яке розміщене за адресою: Світловодський р-н., с. Павлівка на 1, 2 поверхах побутових приміщень блоку, що знаходилось на балансі Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів (Третя особа).

Відповідно до абз. 2 п.1.1. спірного договору оренди, орендоване майно (приміщення) передавалось орендарю для використання за призначенням, а саме використання як офісних та побутових приміщень.

Додатковою угодою від 03.04.2007р. до договору оренди №91/57 були внесені зміни, збільшено розмір та уточнені шляхи спрямування орендної плати за орендоване майно.

Договором оренди від 23.11.04р., зокрема, розділом 3 встановлено порядок та розмір сплати орендних платежів за користування об’єктом названого договору.

Відповідно до п.3.3. спірного договору оренди, орендар зобов’язався щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем перераховувати орендну плату, таким чином: 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Позивач у справі, що Відповідачем зобов’язання за спірним договором виконувались неналежним чином, а саме: Відповідач неодноразово порушував платіжну дисципліну порушуючи строки перерахування орендних платежів.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на положення чинного законодавства, зокрема зазначає, що у відповідності до положень ст. 193, ч. 3. ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 5.2. спірного договору оренди, Орендар як зобов’язана особа (сторона договору) повинен вчасно та належним чином виконувати договірні зобов’язання, зокрема, сплачувати орендну плату.

Заявою від 17.11.08р. №447-45 Позивач, на підставі ст. 22 ГПК України, ч.1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача орендну плату з урахуванням її індексації та 3% річних в сумі 15 865,46 грн., пені 1 856,89грн. на загальну суму 17 722,35грн.

Відповідач позовних вимог не визнає та заперечує їх в повному обсягу, при розгляді справи просить суд прийняти до уваги наступне.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік, а за таких обставин, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України вимоги про стягнення пені за період, що починається з 13.10.2006р. задоволені бути не можуть, оскільки, Відповідач просить суд застосувати строки позовної давності.

Крім іншого, Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України він повинен бути звільнений від сплати орендних платежів, оскільки, протягом вересня, жовтня та листопада місяців 2007 року був позбавлений можливості використовувати за призначенням орендоване за договором №16/01 від 16.04.2001р. майно, а саме: обладнання по виробництву вольфрамового дроту в кількості 152 одиниці.

При цьому, Відповідач зазначає, що договір № 91/57 від 23.11.2004р., предметом якого була передача офісних та побутових приміщень, був укладений ним саме за для організації та побутового обслуговування виробничого процесу, який реалізується на базі орендованого за договором №16/01 від 16.04.2001р. майна, тобто обладнання по виробництву вольфрамового дроту, що знаходиться в приміщеннях, які орендуються Відповідачем за договором оренди № 105/35 від 27.11.2002р.

Також, Відповідач зауважує, що балансоутримувач майна, що є об’єктом договорів №91/57 від 23.11.2004р. та №105/35 від 27.11.2002р., відключив товариство «Пролог Лайт Імпекс»від електричних мереж на підставі помилкового трактування положення договору №01/06 від 29.06.2003р. «Про спільне використання технологічних мереж», а за таких обставин припинення постачання електричного струму товариству «Пролог Лайт Імпекс»є неправомірним.

Отже, як зазначає Відповідач, оскільки, балансоутримувачем переданого за договором оренди №91/57 майна, а саме ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавних металів»було неправомірно припинено подачу струму до виробничого обладнання, що орендується за договором 16/01 від 15.04.2001р., підстави для сплати ТОВ «Пролог Лайт Імпекс»заборгованості по орендній платі за договором №91/57 з серпня місяця 2007 року –відсутні.

Стосовно позовних вимог третьої особи яка заявляє самостійні вимоги, відповідач зазначає, що такі вимоги за період до серпня місяця 2007 року не можуть бути задоволені, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 601 Цивільного кодексу України вони припинені зарахуванням зустрічних вимог сторін.

Так, Відповідач вказує, що відповідно на підставі заяв №115 від 14.05.2007р., №144 від 07.06.2007р., №147 від 14.06.2007р., № 182 від 27.07.2007р., №196 від 10.08.2007р. зобов’язання по сплаті 30% орендної плати за лютий-липень місяці 2007р. за договором №91/57 від 23.11.2004р. припинені.

Третя особа яка заявляє самостійні вимоги, а саме: ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»є балансоутримувачем нерухомого майна, що було об’єктом договору №91/57 від 23.11.2004р. та, відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №295 від 09.08.2005р., є правонаступником Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів.

Подану до суду позовну заяву третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, обґрунтовує наступним. Згідно із укладеним між Позивачем та Відповідачем у справі №3/83-40/231 договором оренди №91/57 від 23.11.2004р. орендна плата за користування об’єктом оренди повинна перераховуватись щомісячно у розмірі 70% позивачу та 30% на рахунок балансоутримувача.

В поданій до суду позовній заяві ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів», що обов’язок щодо сплати орендних платежів в розмірі 30% орендної плати на користь балансоутримувача, Відповідачем не виконується.

Третя особа зауважує, що Відповідач має перед ним заборгованість зі сплати оренди платежів у розмірі 12 863,49 грн., яку разом із судовими витратами в розмірі 128,63 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить стягнути з Відповідача.

Заперечуючи проти доводів Відповідача Третя особа зазначає, що на виконання вимог п. 5.8. договору оренди №91/57 між ним та Відповідачем договір на відшкодування витрат Балансоутримувача укладено не було.

Як відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, так й забезпечення інших потреб Відповідача, в тому числі. щодо споживання електричної енергії, відбувалось за договорами від 31.01.2003р., 01/06 від 29.06.2006р. та договором про постачання електричної енергії №23П080 від 19.06.2003р.

Також Третя особа зазначає, що зважаючи на наявну заборгованість ТОВ «Пролог Лайт Імпекс»в розмірі 71 594,60грн., листом №570 від 26.07.2007р. попереджував Відповідача про часткове припинення постачання електричної енергії, та в зв’язку із несплатою боргу о «10»годині 03.08.2007р. здійснив таке відключення. Проте, як зазначає третя особа яка заявляє самостійні вимоги відключення струмоприймачів, що забезпечують електричною енергією офісні та побутові приміщення, які є об’єктом договору №91/57 від 23.11.2004р. ним не здійснювались.

До того ж, як зазначає Третя особа, Відповідач визнавав та не заперечував про існування у балансоутримувача підстав щодо часткового припинення електричної енергії про, що свідчить запропонований до укладення відповідачем графік погашення заборгованості та порядок оплати поточних платежів.

Стосовно погашення заборгованості по орендній платі в період до липня 2007 року зарахуванням зустрічних вимог Третя особа, зазначає, що таке зарахування неможливе, оскільки, в період за який Відповідач заявляє про погашення заборгованості по орендній платі зарахуванням зустрічних однорідних вимог щодо ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»діяв мораторій задоволення вимог кредиторів.

Так, ухвалою від 06.03.2007р. господарський суд Кіровоградської області порушив провадження у справі №10/70 про банкрутство ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів», якою ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 01.07.08р., підтвердив правомірність введення мораторію на задоволення виїмок кредиторів на стадії банкрутства кредиторів, в тому числі неможливість, в такий період, задоволення вимог кредиторів шляхом зарахування зустрічних вимог в порядку ст. 602 ЦК України.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог Позивача заявлених у справі з огляду на таке.

Відповідно до положення ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною другою ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Як встановлено частиною другою статті 286 Господарського кодексу України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Оскільки, названі вище норми чинного законодавства, відповідно до положення ч.2 ст.4, ч.6. ст. 283 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 9 Цивільного кодексу України, є спеціальними по відношенню до ч. 6 статті 762 Цивільного Кодексу України, суд вважає заяву Відповідача про застосування норм Цивільного кодексу України, в частині повного звільнення Відповідача (наймача) від плати орендних платежів за весь час, протягом якого він, імовірно, не мав можливості користуватися орендованим за договором №91/57 від 23.11.2004р. такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Крім іншого, суд виходить з того, що Відповідачем не подано суду доказів, які в розумінні ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути визнані належними, у встановленні реального існування обставин, які нібито унеможливлювали користування побутовими та офісними приміщеннями, що були об’єктом договору оренди №91/57 від 23.11.2004р.

Відключення ж струмоприймачів, що подавали електричний струм до майна, що не було об’єктом оренди №91/57 від 23.11.2004р. не є належною підставою для будь-яких правових дій та наслідків щодо правовідносин урегульованих договором оренди №91/57 від 23.11.2004р.

При вирішенні питання щодо можливості визнання зобов’язань Відповідача перед балансоутримувачем по сплаті орендних платежів в розмірі 30% орендної плати в період до лютого по липень 2007 року припиненими, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суд виходить з того, що можливість такого припинення спростовується як матеріалами справи, зокрема, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2007р. та постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 01.07.2008р., які винесені у справі №10/70, так й положеннями чинного законодавства.

Так, відповідно до положень ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Мораторієм на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визнається - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Попри інші положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до п. 6 ст. 12 цього Закону, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється лише на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Між іншим, при вирішенні питання про можливість визнання зобов’язань Відповідача перед балансоутримувачем в частині сплати 30% орендної плати - припиненими, суд виходить з тієї обставини, що частина 2 статті 601 Цивільного кодексу України викладена в диспозитивній формі, а за таких обставин, у суду відсутні правові підставі вважати, а у Відповідача стверджувати, що лише сам факт направлення на адресу контрагента заяви про зарахування зустрічних вимог призводить до їх припинення.

Щодо вимог РВ ФДМ України по Кіровоградській області про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі з урахуванням 3% річних в сумі 15 865,46 грн. та пені в сумі 1 856,89 грн., то в контексті положень ст.ст. 193, 230, 231, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 257, 526, 549, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»вони вбачаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проте, відповідно до положення п.1 ч.2 стаття 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Позовну заяву РВ ФДМ України по Кіровоградській області подано до суду 16.01.2008р., відповідно ч.2 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, а за таких обставин вимога РВ ФДМ України по Кіровоградській області в частині стягнення пені за період з 13.09.2006р. по 12.01.2007р. –задоволенню не підлягає.

Таким чином, обґрунтований обсяг пені, що підлягає стягненню з Відповідача на користь РВ ФДМ України по Кіровоградській області становить 18 40,73 грн.

Суд вважає обґрунтованими також й вимоги ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»щодо стягнення з відповідача 12 863,49 грн., оскільки, такі вимоги заявлені без порушення загального позовного строку та відповідають положенням чинного законодавства, зокрема, ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.17 «Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №786.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 69, 77, 82, 83, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 193, 230, 231, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 257, 526, 549, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»(м. Київ, вул. Жилянська, 106 «Б», ідентифікаційний код 30488804) на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, Банк отримувача ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, рахунок –31116094700002, код платежу –22080300) основного боргу з урахуванням індексації та 3% річних у сумі 15 865 (п’ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п’ять) гривень 35 коп., пені у сумі 1 840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 73 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»(м. Київ, вул. Жилянська, 106 «Б», ідентифікаційний код 30488804) в доход Державного бюджету України 177 (сто сімдесят сім) грн.06 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Позовні вимоги державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» задовольнити повністю.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»(м. Київ, вул. Жилянська, 106 «Б», ідентифікаційний код 30488804) на користь державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»(27519, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка, вул. Леніна, 2 «А», ідентифікаційний код 00196173, р/р 26000330104841 в КФАКБ «Східно-Європейський банк», МФО 331650) основного боргу в сумі 12 863 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 49 коп.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс»(м. Київ, вул. Жилянська, 106 «Б», ідентифікаційний код 30488804) на користь державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»(27519, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка, вул. Леніна, 2 «А», ідентифікаційний код 00196173, рахунок 26000330104841 в КФАКБ «Східно-Європейський банк», МФО 331650) судові витрати у розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 128 (сто двадцять вісім) гривень 63 коп. державного мита.

7. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення

13.02.2009