Постанова № 38009890, 31.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року 810/1788/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год.00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЛАВ МВ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЛАВ МВ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0014811504 від 31.10.2013 року; зарахувати суму в розмірі 181539 грн. 68 коп. , сплачену ТОВ "Сплав МВ" в період з 14.11.2013 року по 15.11.2013 року за Актом перевірки з питань плати за землю №201/15-04 від 14.10.2013 року, який став підставою для складання податкового повідомлення-рішення №0014811504 від 31.10.2013 року, в рахунок сплати податків ТОВ "СПЛАВ МВ" майбутніх періодів.

У обґрунтування своєї позиції вказує, що в період з 10 жовтня по 14 жовтня 2013р. Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СПЛАВ MB» (код ЄДРПОУ 21479969) з питань плати за землю за період з 2011р. по 2013р., за результатами якої складено Акт № 201/15-04 від 14.10.2013р. (далі - Акт перевірки).

21 жовтня 2013 року позивач направив свої заперечення до Акту перевірки. За результатами розгляду заперечень позивач отримав відповідь (вих. № 3908/10/15-04 від 28.10.2013р.) про те, що заперечення на Акт перевірки не підлягають задоволенню.

5 листопада 2013 року позивач отримав поштовим відправленням від відповідача податкове повідомлення-рішення № 0014811504 від 31.10.2013р. про нарахування грошового зобов'язання за платежем: орендна плата юридичних осіб на загальну суму 181 539, 68 грн.

ТОВ "СПЛАВ МВ" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0014811504 від 31.10.2013 року, вважає, що підстави прийняття податкового рішення-повідомлення є повністю надуманими та такими що суперечать дійсним обставинам, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

В період з 14 по 15 листопада 2013 року позивач, з метою припинення нарахування пені, здійснив сплату грошового зобов'язання, розрахованого відповідачем у податковому повідомленні-рішенні, яке оскаржується. Зазначені дії не є відображенням погодження позивача з позицією відповідача і позивач просить суд розцінювати їх, виключно, як дії з метою припинення нарахування пені за нарахованим відповідачем грошовим зобов'язанням в податковому повідомленні-рішенні.

У судовому засіданні представник позивача Соковікова Ю.М. підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Литвиненко С.С. у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Білогородською сільською радою та ТОВ «Сплав MB» 21.02.2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8, 883 га (виробничі будівлі-5, 483 га., дорога 03, 316 га., під будівлями -0, 084 га.), розташованої на території Білогородської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: село Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Шевченка, 162-А.

У п.1.4 вказаного договору оренди вказана нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 1385261,04грн.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що оренда земельної ділянки провадиться з оплатою у розмірі, що дорівнює 1% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на рік на рахунок орендодавця щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

01.03.2012 року за вх. №142594 позивачем було подано до відповідача уточнюючу декларацію з плати за землю за 2011 рік, 16.02.2012 року з вх. №2205 позивачем було подано відповідачу податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, 23.01.2013 року за вх. №90019063290 - податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік.

Згідно з показниками уточнюючої декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 рік, площа земельної ділянки (р.2.1 гр.3) ТОВ «Сплав MB», що знаходиться в с. Білогородка, становить 8,8830 га, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, зазначена платником у р.2.1 гр.4 - 28,992 грн. за 1 кв.м., ставка податку орендної плати зазначена платником - 1 %. Річна сума орендної плати за земельну ділянку, яка підлягає сплаті за даними декларації, становить (р.2.1 гр.9) - 25753,59 грн. (25753,59 грн./12 місяців=2146,13 грн./31день (січня)=69,23 грн. за 1 день), але в зв'язку зі зменшенням орендної платиза листопад місяць 2011 року на 2147,76 грн., річна сума орендної плати за земельну ділянку, яка підлягає сплаті за даними декларації, становить - 23607,46 грн.

Згідно з показниками декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік, площа земельної ділянки (р.2.1 гр.3 ) ТОВ «Сплав MB», що знаходиться в с. Білогородка, становить 8,8830 га, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, зазначена платником у р. 2.1 гр.4 - 289920,00 грн., ставка податку орендної плати, зазначена платником - 1%. Річна сума орендної плати за земельну ділянку, яка підлягає сплаті за даними декларації, становить (р.2.1 гр.9) - 25753,59 грн.

Згідно з показниками декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік, площа земельної ділянки (р.2.1 гр.3) ТОВ «Сплав MB», що знаходиться в с. Білогородка, становить 8,8830 га, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, зазначена платником у р.2.1 гр.4 - 289920,00 грн., ставка податку орендної плати, зазначена платником - 1%. Річна сума орендної плати за земельну ділянку, яка підлягає сплаті за даними декларації, становить (р.2.1 гр.9) - 25753,59 грн., січень - вересень 2013р. - 7533,96 грн.(25753,59 грн./12 місяців = 2146,13 грн.*9 місяців = 19315,19 грн.).

ТОВ «Сплав MB», відповідно до умов Договору від 21.02.2006 року та згідно зазначених вище податкових декларацій оплачувало орендну плату на рахунок Білогородської сільської ради, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

На підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового Кодексу України, з 10.10.2013 року по 14.10.2013 року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка податкової звітності з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав МВ" за 2011-2013роки, за результатами якої 14 жовтня 2013 року складено Акт №201/15-04 від 14 жовтня 2013 року Документальної позапланової невиїзної перевірки податкової звітності з плати за землю.

Актом перевірки встановлено, що платником податків невірно застосовано ставку податку орендної плати від нормативної грошової оцінки за земельну ділянку площею 8, 8830 га за 2011 рік ( з 13 січня -31 грудня) - на 51161, 05 грн, за 2012 рік - на 51507, 19 грн., за 2013 рік (січень - жовтень ) - на 45068, 83 га.

У обґрунтування даного порушення відповідачем зазначено, що рішенням Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37 затверджено нову нормативно-грошову оцінку землі в межах населених пунктів, і відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2575359, 36 грн.

21 жовтня 2013 року позивач направив свої заперечення до Акту перевірки. За результатами розгляду заперечень позивач отримав відповідь (вих. № 3908/10/15-04 від 28.10.2013р.) про те, що заперечення на Акт перевірки не підлягають задоволенню.

На підставі встановленого порушення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014811504 від 31.10.2013р. про нарахування грошового зобов'язання за платежем: орендна плата юридичних осіб на загальну суму 181 539, 68 грн., з яких 147737, 07 грн. - основний платіж, та 33802, 61 грн. - штрафні фінансові санкції.

14.11.2013 та 15.11.2013 року позивач, з метою припинення нарахування пені, здійснив сплату грошового зобов'язання, розрахованого відповідачем у податковому повідомленні-рішенні, яке оскаржується у сумі 181539, 68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №700 від 14.11.2013 року, платіжним дорученням №101 від 14 листопада 2013року, платіжним дорученням №703 від 15.11.2013 року, платіжним дорученням №702 від 14.11.2013 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд виходить із такого.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким урегульовано питання внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування і оренди.

Згідно із пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - це "загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Згідно із тією ж ст. 14 ПКУ, земельний податок - це "обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів" (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це "обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (пп. 14.1.136 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 91 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати земельний податок.

Згідно з статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року N 161 -XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

ТОВ "СПЛАВ МВ" відповідно до умов Договору від 21.02.2006 року та згідно зазначених вище податкових декларацій оплачувала орендну плату на рахунок Білогородської сільської ради. Факт сплати орендної плати за землю не заперечувався сторонами у судовому засіданні.

Згідно ст. 19 ч.2 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідно до ст. 24 Закону орендареві забезпечується його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку, перед баченим законами України.

Стаття 21 Закону України "Про оренду землі", чітко регламентує, що розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Пункт 4.5 Договору також передбачає перегляд розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку.

Відповідно, в даному випадку позивач має законне право змінювати умови договору за згодою іншої сторони шляхом зменшення або збільшення процентного розміру плати та зміни інших умов. Але ні Закон, ні умови Договору не передбачають автоматичної зміни розміру плати, а надають підстави для зміни умов договору, які повинні здійснюватися відповідно до вимог законодавства у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Тільки після підписання зміни умов договору, посвідчених нотаріально та відповідно до його реєстрації він набирає чинності та підлягає до виконання сторонами.

Відповідач не взяв до уваги вищевказані вимоги законодавства та Положення ст.288 Податкового кодексу України, де вказано, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки. Розмір орендної плати встановлються у договорі оренди. Враховуючи той факт, що позивач своєчасно подавав в установлені стоки та відповідно до умов чинного Договору оренди землі податкові декларації, і відповідач підтвердив цей факт у судовому засіданні, відповідач не мав права самостійно визначати суму грошових зобов'язань.

З урахуванням вищевикладеного вбачається, що контролюючий орган, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області порушила вимоги Податкового кодексу України і безпідставно, самостійно провела розрахунок та збільшила суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Крім того, у обґрунтування спірного податкового повідомлення - рішення відповідач посилається на рішенням Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37 про затвердження нової грошової оцінки в межах населених пунктів, але доказів набрання ним чинності відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинним.

Білогородська сільська рада є органом місцевого самоврядування в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Обов'язковість доведення до відома населення актів органів місцевого самоврядування встановлена ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Доказів того, що Рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37 було опубліковано, тобто доведено до відома населення, відповідачем надано не було.

Вказане Рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37 визначає права і обов'язки всіх орендарів земельних ділянок (як тих, що мали такий статус на момент ухвалення Рішення, так і потенційних орендарів), зокрема, і TOB «СПЛАВ МВ», оскільки Рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37 могло бути передумовою для того, щоб Білогородська сільська рада та ТОВ «СПЛАВ МВ» дійшли згоди про зміну умов Договору оренди земельної ділянки від 21.02.2006 року, на підставі якого здійснюється користування Земельною ділянкою, в тому числі щодо змін обов'язків ТОВ «СПЛАВ МВ» як орендаря (хоча такої згоди і не було досягнуто).

За таких умов, не опублікування Рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011року №37 мало наслідком його не доведення до відома населення, а, відтак, і не чинність.

Наведений висновок підтверджується і судовою практикою.

Так, Вищий адміністративний суд України в постанові від 09.08.2011 року у справі № К/9991/183/11 (копія додається) зазначив про необхідність набрання чинності рішенням органу місцевого самоврядування про зміну нормативної грошової оцінки земель, для того, щоб таке рішення мало юридичні наслідки.

Вищий адміністративний суд України у вказаній постанові акцентував увагу, що набрання чинності рішенням органу місцевого самоврядування про зміну нормативної грошової оцінки земель нерозривно пов'язано з його офіційним оприлюдненням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, судом встановлено, що після прийняття рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011 року №37, остання не зверталась до позивача з пропозицією укласти Додаткову угоду з метою зміни розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, ст. 654 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 11.06.2013 року у справі № 21-443а12, договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Вказана постанова Верховного Суду України прийнята, відповідно до ч. 2 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а тому, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України вищенаведені висновки Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень та судів.

Зазначеній практиці слідує і Вищий адміністративний суд України. Зокрема, в Ухвалі від 06.06.2013 року у справі № К/9991/9084/11 (копія додається) Вищий адміністративний суд України зазначив, що оскільки сторонами договору оренди змін до нього, в передбачений законом та самим договором спосіб, щодо грошової оцінки земельної ділянки не вносилось, не може бути зміненим і розмір орендної плати. Таким чином податковим органом порушений порядок збільшення розміру орендної плати та розміру грошової оцінки земель.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0014811504 від 31.10.2013р. про нарахування грошового зобов'язання за платежем: орендна плата юридичних осіб на загальну суму 181 539, 68 грн., з яких 147737, 07 грн. - основний платіж, та 33802, 61 грн. - штрафні фінансові санкції , якими позивачу донараховано орендну плату за землю винесене протиправно, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п.14.1.115 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі зазначеного, оскільки судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем протиправно, сплачені позивачем на виконання податкового повідомлення - рішення № 0014811504 від 31.10.2013р. 181539грн. 68 коп. , підлягають зарахуванню в рахунок сплати податків ТОВ "Сплав МВ" майбутніх періодів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Від відшкодування судових витрат представник позивача відмовився.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЛАВ МВ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області №0014811504 від 31.10.2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області зарахувати суму в розмірі 181539 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 68 коп. , сплачену ТОВ "СПЛАВ МВ" в період з 14.11.2013 року по 15.11.2013 року за Актом перевірки з питань плати за землю №201/15-04 від 14.10.2013 року, який став підставою для складання податкового повідомлення-рішення №0014811504 від 31.10.2013 року, в рахунок сплати податків ТОВ "СПЛАВ МВ" майбутніх періодів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 квітня 2014 р.