Рішення № 37989426, 31.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/1870/13-ц Провадження № 22-ц/772/692/2014Головуючий в суді першої інстанції:Безрученко А. М.Категорія: 25 Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Сопруна В.В.

Суддів : Шемети Т.М., Матківської М.В.

При секретарі : Сніжко О.А.

За участю: відповідача ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2013 року ПАТ «АСК «Дністер» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди. В ході судового розгляду позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій просило стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер» 700 грн. оплати за оцінку застрахованого автомобіля; 13686,11 грн. матеріальної шкоди; 395,91 грн. судового збору та 3838,20 грн. - правової допомоги та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - 24990 грн. (суми страхового відшкодування) матеріальної шкоди.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року позовну вимогу ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 24990 грн. (суми страхового відшкодування) матеріальної шкоди - закрито.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «АСК «Дністер» просив скасувати рішення суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначив, що рішення суду вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, без дослідження необхідних доказів.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сплатив страхове відшкодування 29.06.2010 року. Враховуючи те, що зобов»язання виникають одразу після сплати позивачем страхового відшкодування, останнім днем збігу строку позовної давності було 28.06.2013 року, однак позовну заяву подано до суду 10.07.2013 року, а тому на момент подання позовної заяви до суду за вказаним зобов»язанням сплив термін позовної давності.

Однак з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можливо.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення (а.с.128) з якого вбачається, що ПАТ «АСК «Дністер» подало позовну заяву в поштове відділення №22 у м. Львові 27.06.2013 року, а тому суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності.

23.10.2010 року АСК «Дністер» та ОСОБА_3 уклали договір про страхування наземного транспорту №083-3202/257-10 згідно якого було застраховано автомобіль марки «Volkswagen Golf» д.н. НОМЕР_1.

07.10.2010 року АСК «Дністер» було повідомлено від власника автомобіля ОСОБА_3 про те, що 06.05.2010 року близько 15 год. 10 хв. у м. Києві на проспекті Московський-Блоготирська, трапилось ДТП, за участю застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля марки ВАЗ д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав пошкоджень.

Згідно довідки ВДАІ Оболонського району при УДАІ ГУМВС України у м. Києві, ДТП сталося з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 340 грн. з кожного.

29.06.2010 року відповідно до п.11.7 договору про страхування наземного транспорту №083-3202/257-10 від 23.04.2010 року між ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер» та ОСОБА_3 частина страхового відшкодування у розмірі 5194,86 грн. була зарахована в рахунок суми несплаченого річного страхового платежу, а решта страхового відшкодування в розмірі 33696,25 грн. перераховано на картковий рахунок ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст..993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до звіту №213 від 28.05.2010 року (а.с.21-27) застрахованого автомобіля, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, що підлягають заміні (Сврз), складає 24181,89 грн.

Вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Свр) складає 38676,11 грн.

Згідно платіжного доручення ВАТ АСК «Дністер» перерахувало ОСОБА_3 33696,25 грн. страхового відшкодування (а.с.44) та було також зараховано 5194,86 грн. суми несплаченого річного страхового платежу. Однак дана сума відшкодування підлягає виплаті коли ремонту підлягає новий автомобіль, а як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, рік випуску автомобіля «Volkswagen Golf» - 2001 р.(а.с.42).

Таким чином слід брати до уваги вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, що підлягають заміні в розмірі - 24181,89 грн.

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричиненні збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодувати шкоду: за рахунок безпосередньо заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування.

За змістом ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування, у разі відсутності такої згоди до субсидіарної відповідальності залучається страховик. Згоди на відшкодування шкоди ОСОБА_2 не давав.

До участі у справі був залучений страховик Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», тому незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди її заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування, суд першої інстанції мав би урахувати відповідальність страховика, що зроблено не було.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» (нове найменування: ПАТ «Страхова компанія «Провідна») згідно поліса обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/7071631 з терміном дії договору з 06.10.2009 року по 05.09.2010 року за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) на суму 25500 грн., франшиза - 510 грн. (а.с.79), а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні (Сврз), складає 24181,89 грн., а тому вказану вартість відновлювального ремонту слід стягувати з ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» (нове найменування: ПАТ «Страхова компанія «Провідна»).

За частинами 1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомог встановлюється законом.

Згідно із ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

В матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг №2/2013 від 27.06.2013 року (а.с.48-49) з якого вбачається, що договір уклали між собою дві юридичні компанії, а не з особою, яка , яка є фахівцем у галузі права. Відсутня також квитанція на оплату такої допомоги.

Колегія суддів, прийшла до висновку про відмову у стягненні витрат на правову допомогу відповідно до кошториса від 27.06.2013 (а.с.50) на суму 3838,20 грн.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи і судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Шемета Т.М.

Матківська М.В.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.