Рішення № 37988496, 24.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 910/2269/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/2269/14

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ХРЕЩАТИК", ідентифікаційний код: 35534430, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 28/19,

до комунального підприємства Київської обласної ради "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БРОКЕРСЬКО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОБРІЙ", ідентифікаційний код: 16477827, місцезнаходження: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Теплична, буд. 30,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмов А.Л., який діє на підставі довіреності від 30.12.2013 року №1057/11;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ХРЕЩАТИК" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до комунального підприємства Київської обласної ради "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БРОКЕРСЬКО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОБРІЙ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на відшкодування витрат по вивезенню сміття (ТПВ) від 01.01.2011 року №61 у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором на відшкодування витрат по вивезенню сміття (ТПВ) від 01.01.2011 року №61 з оплати виконаних Позивачем робіт з вивезення сміття за період з січня 2013 року по грудень 2013 року, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року справу №910/2269/14 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області, в зв'язку з тим, що місцезнаходженням Відповідача є: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Теплична, буд. 30.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2014 року порушено провадження у справі №910/2269/14, розгляд якої призначено на 24.03.2014 року.

24.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшов лист від 24.03.2014 року б/н (вх. №5299 від 24.03.2014 року) з доданими документами.

24.03.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 26.02.2014 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Представник Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.02.2014 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 24.03.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

01.01.2011 року між Позивачем (виконавець) та Відповідачем (замовник) укладено договір на відшкодування витрат по вивезенню сміття (ТПВ) від 01.01.2011 року №61 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, виконавець бере на себе виконання робіт по вивезенню сміття. накопиченого у замовника.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору, сума договору за рік становить 6 899,40 грн., крім того ПДВ (20%) 1379,88 грн. Всього 8 279,28 грн. Середньомісячна вартість послуг становить 574,95 грн., крім того ПДВ (20%) 114,99 грн. Всього 689,94 грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що платежі за поточний місяць, по вивезенню сміття здійснюються згідно п. 1.3. договору і вносяться на розрахунковий рахунок КП УЖГ «Хрещатик» не пізніше 25-го числа звітного місяця. Рахунок-фактура або платіжна вимога надається замовнику до 15-го числа.

Згідно п. 4.1. Договору, строк дії даного договору встановлюється з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року, але якщо жодна із сторін за 1 (один) місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично продовжується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 205 передбачає, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В ході розгляду справи встановлено, що у встановлений п. 4.1. Договору місячний строк до закінчення строку дії Договору жодна із сторін останнього не заявляла про його розірвання, внаслідок чого відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України та в силу п. 4.1. Договору цей Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що Позивачем, на виконання п. 2.1. Договору, виставлено для оплати рахунки-фактури від 17.01.2013 року №51864/1, від 15.02.2013 року №51864/1, від 20.03.2013 року №51864/1, від 17.04.2013 року №51864/1, від 17.05.2013 року №51864/1, від 17.06.2013 року №51864/1, від 15.07.2013 року №51864/1, від 15.08.2013 року №51864/1, від 18.09.2013 року №51864/1, від 16.10.2013 року №51864/1, від 15.11.2013 року №51864/1, від 17.12.2013 року №51864/1, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, згідно яких загальна сума наданих Позивачем послуг з вивезення сміття складає 8 279,28 грн.

Як встановлено судом, 30.01.2014 року Позивачем на адресу Відповідача надіслано копії рахунків-фактур від 17.01.2013 року №51864/1, від 15.02.2013 року №51864/1, від 20.03.2013 року №51864/1, від 17.04.2013 року №51864/1, від 17.05.2013 року №51864/1, від 17.06.2013 року №51864/1, від 15.07.2013 року №51864/1, від 15.08.2013 року №51864/1, від 18.09.2013 року №51864/1, від 16.10.2013 року №51864/1, від 15.11.2013 року №51864/1, від 17.12.2013 року №51864/1, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 30.01.2014 року та фіскальним чеком від 30.01.2014 року №0268.

Позивач у позовній заяві вказує, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за Договором зі сплати наданих Позивачем послуг з вивезення сміття за період з січня 2013 року по грудень 2013 року згідно вищевказаних рахунків-фактур, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.).

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи Відповідачем не подано суду належних доказів оплати наданих Позивачем послуг з вивезення сміття за період з січня 2013 року по грудень 2013 року згідно рахунків-фактур від 17.01.2013 року №51864/1, від 15.02.2013 року №51864/1, від 20.03.2013 року №51864/1, від 17.04.2013 року №51864/1, від 17.05.2013 року №51864/1, від 17.06.2013 року №51864/1, від 15.07.2013 року №51864/1, від 15.08.2013 року №51864/1, від 18.09.2013 року №51864/1, від 16.10.2013 року №51864/1, від 15.11.2013 року №51864/1, від 17.12.2013 року №51864/1.

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем положень п. 2.1. Договору та ст.ст. 526, 530, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з своєчасної та повної оплати наданих Позивачем послуг з вивезення сміття за період з січня 2013 року по грудень 2013 року, за Відповідачем перед Позивачем наявна заборгованість у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.).

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи, з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми заборгованості за Договором у розмірі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.) судом досліджено матеріали справи, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми заборгованості Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. На момент судового засідання Відповідачем не подано суду жодних належних доказів, які підтверджують сплату ним суми основного боргу в розмірі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за договором на відшкодування витрат по вивезенню сміття (ТПВ) від 01.01.2011 року №61 у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.) є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ХРЕЩАТИК" до комунального підприємства Київської обласної ради "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БРОКЕРСЬКО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОБРІЙ" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БРОКЕРСЬКО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОБРІЙ", ідентифікаційний код: 16477827, місцезнаходження: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Теплична, буд. 30, на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ХРЕЩАТИК", ідентифікаційний код: 35534430, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 28/19, заборгованість за договором на відшкодування витрат по вивезенню сміття (ТПВ) від 01.01.2011 року №61 у сумі 8 279,28 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2014 року