Ухвала суду № 37968527, 31.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 березня 2014 року м. Київ В/800/1229/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Вербицької О.В. Суддів: Кошіля В.В. Моторного О.А. Муравйова О.В. Приходько І.В.

перевіривши заяву Східної митниці Міндоходів

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року

у справі № 805/2377/13-а

за позовомПублічного акціонерного товариства "Фітофарм"доСхідної митниці Державної митної служби Українитретя особаАртемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Східна митниця Міндоходів подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року у справі № 805/2377/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Фітофарм" до Східної митниці Державної митної служби України третя особа Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15.03.2012 року у справі К-44530/09 та від 03.11.2009 року у справі К-19310/09, в яких, на його думку, норми матеріального права застосовуються інакше, ніж у даній справі.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданих до заяви копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року, щодо якої подана заява, та ухвал Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 року, в якій, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Між тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ". Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення, ухвалені у касаційному порядку.

У зв'язку з цим судовим рішенням, на яке зроблено посилання, може бути рішення суду касаційної інстанції, до повноважень якого законодавством, чинним на час ухвалення рішення, було віднесено касаційний розгляд справи.

Також, слід зазначити, що вищевказаною постановою Верховного Суду України, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції, що не розв'язує спір по суті, оскільки не відбулося застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Східній митниці Міндоходів у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Вербицька Судді В.В. Кошіль О.А. Моторний О.В. Муравйов І.В. Приходько