Ухвала суду № 37968519, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Київ К/9991/27320/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011

у справі № 2а-2360/10/0870

за позовомСелянського (фермерського) господарства «Ясени»доДержавної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Ясени» (далі по тексту - позивач, СФГ «Ясени») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оріхівському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001302301/0 від 30.10.2009.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем була проведена виїзна планова перевірка СФГ «Ясени», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 31.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої був складений акт №24/23-20484000 від 23.10.2009, яким встановлено порушення: абз. 1 п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271 (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001302301/0 від 30.10.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафу у розмірі 18304,33 грн.

Згідно із п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість, що повністю залишалися у розпорядженні платників податку для цільового використання, підлягали перерахуванню на окремий рахунок (спецрахунок).

Абзацем 2 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишалася у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовувалася на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99 N805 (далі по тексту - Порядок N805), кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовувалися ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти підлягали стягненню до державного бюджету відповідно до законодавства.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, було встановлено, що кошти податку на додану вартість, які підлягають перерахуванню до бюджету, залишалися в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовувалися ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони підлягали стягненню до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону «Про податок на додану вартість» було затверджено Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі по тексту - Порядок N271).

Згідно з п. 4 Порядку N271 кошти, не перераховані на окремий рахунок, також вважалися використаними не за цільовим призначенням і підлягали стягненню до державного бюджету в безспірному порядку.

Факти нецільового використання сум акумульованих коштів податку на додану вартість, які залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств, факти не перерахування на окремий рахунок зазначених коштів, та факти не перерахування до державного бюджету невикористаних станом 01.03.2009 коштів спецрахунку встановлюються органами державної податкової служби шляхом здійснення документальних перевірок.

За результатами розгляду матеріалів документальних виїзних перевірок застосовуються штрафні санкції у розмірі сум використаних не за цільовим призначенням акумульованих коштів податку на додану вартість, які залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств або не перераховані на окремий рахунок та складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», реєстрація, надсилання (вручення) та облік якого здійснюється у порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (відповідно до листа ДПА України від 12.05.2009 №9713/7/16-1417).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сума 18304,33 грн. сплачена позивачем зі спецрахунку у якості оплати за будматеріали, використана в подальшому на ремонт виробничої бази, і яка визначена ДПІ у Оріхівському районі як сума податкового зобов'язання по ПДВ, має спеціальний режим, встановлений п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема ця сума ПДВ повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва і, оскільки зазначена сума не підлягає перерахуванню до бюджету, остання не являється податковим зобов'язанням позивача.

Згідно з довідкою ЄДРПОУ, основними видами діяльності СФГ «Ясени» є вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві; облаштуванню ландшафту; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Для ведення господарської діяльності підприємство використовує виробничу базу (майновий комплекс) розташований за адресою Запорізька обл., Оріхівський район, с. Мирне, вул. Фермерська, 1.

Згідно інформації БТІ та матеріалів технічної інвентаризації, виробнича база (майновий комплекс) складається з двоповерхової адміністративної будівлі, службової прибудови, службової будівлі, навісів, складу паливо-мастильних матеріалів, заправки, двоповерхового складу запчастин, млина та інших приміщень. Тобто, приміщення призначені для здійснення основної господарської діяльності позивача у справі.

Спірні будівельні матеріали, придбані від TOB ТВФ «Руст» та TOB «Будкамінь», використані підприємством для ремонту службових приміщень виробничої бази, що підтверджується актами списання будівельних матеріалів та іншими первинними документами.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 18.12.2002 N476 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів» визначено, що виробничі приміщення - замкнені простори в спеціально призначених будинках і спорудах, у яких постійно (за змінами) або періодично (упродовж робочого дня) відбувається трудова діяльність людей, пов'язаних з участю в різних видах виробництва, організації, контролі й управлінні виробництвом, а також з участю у поза виробничих видах роботи на підприємствах, транспорті, зв'язку та ін.

Також, згідно з наказом «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» від 14.02.2007 N71, виробничі приміщення - замкнений простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, де систематично (за змінами) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей, пов'язана з участю в різних видах виробництва.

Таким чином, будівельні матеріали придбані та використані для ремонту виробничих приміщень, прямо відносяться до матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Дані висновки підтверджуються матеріалами по справі, в тому числі актом інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей СФГ «Ясени» та актом списання будівельних матеріалів №3/10 від 31.10.2008.

На підставі викладених обставин суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, про відсутність з боку СФГ «Ясени» порушення абз. 1 п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров