Ухвала суду № 37968360, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/9991/88368/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Борисенко І.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Олена»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011

у справі № 2а-177/10/0270

за позовом Приватного підприємства «Олена»

до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання нечинним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Олена» (далі по тексту - позивач, ПП «Олена») звернулося до суду з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі по тексту - відповідач, Іллінецька МДПІ Вінницької області) про визнання нечинним та скасування рішення від22.12.2009 №0001542306.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2011 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку господарської одиниці належної ПП «Олена» автомобільної заправної станції, щодо дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 03.12.2009 №1647/02/32/23/20105072.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (невідповідність готівки склала 612,00 грн.); порушено пп. 2.6 п. 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме: не оприбутковано готівки в касі за період з 01.12.2009 по 02.12.2009 на загальну суму 8120,34 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 22.12.2009 №0001542306 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43661,70 грн.

Керуючись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 та Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування рішення від 22.12.2009 №0001542306 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43661,70 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637,встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Отже, готівкові кошти ПП «Олена» мають бути оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій у день одержання готівкових коштів в повній сумі на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто 01.12.2009 та 02.12.2009. Оператор зобов'язаний був по закінчені зміни вибити фіскальний звітний чек РРО, підклеїти до КОРО та здійснити запис про суму проведених операцій.

Судом зазначено, що станом на дату перевірки 03.12.2009 в книзі обліку розрахункових операцій не внесені відомості про готівкові кошти за період з 01.12.2009 по 02.12.2009, таким чином, оприбуткування готівки не відбулось згідно положення абз. 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті).

Відповідальність за не оприбуткування, неповне або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95.

Абзацом 3 ст. 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Сума готівкових коштів за період з 01.12.2009 по 02.12.2009 становить 8120,34 грн. п'ятикратний розмір даної суми становить 40601,70 грн.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що Іллінецька МДПІ Вінницької області довела, що її посадові особи діяли у спосіб передбачений ст. 19 Конституції України та Законами України та довела суду правомірність рішення про застосування до ПП «Олена» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43661,70 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Олена» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)Т.М. Шипуліна