Рішення № 37962867, 31.03.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.2014 Справа № 920/242/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН",

м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка",

с. Хоружівка, Недригайлівський район, Сумська область;

про стягнення 47 760 грн. 87 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Лазоренко Т.В.,

від відповідача: Бехало С.М.,

За участю секретаря судового засідання - А.Г.Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 47 760 грн. 87 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу № Х61-13П від 21.01.2013 року, в тому числі: 31 574 грн. 00 коп. основного боргу, 1 979 грн. 95 коп. пені, 456 грн. 92 коп. - 3% річних, 13 750 грн. 00 коп. штрафу; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. позивач просить покласти на відповідача.

У відзиві на позовну заяву б/н від 17.03.2014 року відповідач заперечує проти штрафу у розмірі 13 750 грн. 00 коп., посилаючись на ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України; просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. основного боргу, які сплачені відповідачем згідно платіжного доручення № 21 від 14.03.2014 року, а також відстрочити виконання рішення до 01.07.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення (вх. № 4200 від 31.03.14р.), відповідно до яких зменшує суму основного боргу на 3 000,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 28 574 грн. 00 коп.; посилання відповідача на ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України в частині стягнення штрафу позивач вважає безпідставними, а також просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи та прийняв заявлене позивачем зменшення основного боргу до 28 574 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, суд

встановив:

Відповідно до договору купівлі-продажу № Х61-13П, специфікації № 1 до договору та згідно видаткової накладної № РНЯЦ-00058 від 20.02.2013 року позивач поставив відповідачу насіння пивовареного ячменю сорту Кангу в кількості 50 тон на загальну суму 275 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Вказаним договором та специфікацією № 1 сторони погодили, що термін оплати 100% вартості товару - 15 вересня 2013 року. (п. 2.2. договору, п. 1 специфікації).

Пізніше між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» укладено договір заміни боржника та зарахування взаємної заборгованості № Х61 - 13 від 21.08.2013 року (а.с. 15). За умовами зазначеного договору відповідач відступив право вимоги позивачу в сумі 196 426,00 грн. до ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп», внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 78 574,00 грн. (275 000,00 грн. - 196 426,00 грн. = 78 574,00 грн.) зі строком оплати - не пізніше 15 вересня 2013 року.

Позивач зазначає, що в рахунок погашення боргу в сумі 78 574,00 грн. відповідачем було перераховано кошти на загальну суму 50 000,00 грн. Решта несплаченого боргу в сумі 28 574,00 грн. відповідачем на день розгялду справи в суді не сплачено.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти суми основного боргу в розмірі 28 574,00 грн.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 16.09.2013р. - 10.02.2014р. в сумі 1 979,95 грн.

Сплата пені передбачена п. 7.1. договору купівлі-продажу № Х61-13П від 21.01.2013р. та п. 3.3 договору № Х61 - 13 від 21.08.2013 року, розрахунок пені здійснено з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору позивач просить стягнути з відповідача 456,92 грн. - 3 % річних за 16.09.2013р. - 10.02.2014р. від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови укладеного договору та вимоги ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо повної та своєчасної сплати грошових коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 28 574,00 грн. основного боргу, 1 979 грн. 95 коп. пені, 456 грн. 92 коп. - 3% річних суд вважає правомірними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Позивач на підставі п. 7.3 договору купівлі-продажу № Х61-13П від 21.01.2013р. також просить суд стягнути з відповідача 5% штрафу від загальної вартості поставленого товару, що складає 13 750 грн. 00 коп.

Відповідач заперечує проти стягнення штрафу, посилаючись на ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.3.2. договору № Х61 - 13 від 21.08.2013р. зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося у повній відповідності до вимог ст.ст. 601-604 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що п. 1.3.1 договору № Х61 - 13 від 21.08.2013р. сторони передбачили, що передача права вимоги відбулася у повній відповідності до вимог ст.ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України.

При цьому стаття 514 Цивільного кодексу України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № Х61 - 13 від 21.08.2013 року не містить умови щодо відповідальності боржника у вигляді 5 % штрафу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (штраф, пеня). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. (ст.ст. 546, 547 ЦК України).

Враховуючи викладене, вимогу про стягнення 13 750 грн. 00 коп. штрафу суд вважає необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відстрочити виконання рішення до 01.07.2014 року, мотивуючи прохання початком весняно-польових робіт, необхідністю закупівлі посівного матеріалу, добрив, паливно-мастильних матеріалів та відсутністю основного джерела доходу.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як випливає з аналізу ст. 121 ГПК України задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення.

Але належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини відповідачем не подано.

Крім того слід зазначити, що у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Обставини надання відстрочки виконання рішення, на які посилається відповідач, суперечать положенням вищенаведених положень п. 6 ст. 83, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, не є винятковими, і такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тому, враховуючи викладене, а також факт порушення прав та законних інтересів позивача, суд відмовляє у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу відшкодовується судовий збір за рахунок відповідача в розмірі 1301,02 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" про відстрочку виконання рішення - відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (42130, Сумська область, Недригайлівський район, село Хоружівка, вул. Центральна, буд. 9, код 30133681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13, кв. 5, код 30861821) 28 574,00 грн. основного боргу, 1 979 грн. 95 коп. пені, 456 грн. 92 коп. - 3% річних та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 13 750 грн. 00 коп. штрафу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова