Ухвала суду № 37958679, 28.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/7107/13 Головуючий 1 інст. - Зуб Г.А.

Справа № 640/1261/13-ц Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Шаповал Н.М.,

Котелевець А.В.,

при секретарі - Кузьменко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання недійсним договорів, витребування майна, стягнення шкоди,

встановила:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів , в якому просив визнати недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та застосувати наслідки його недійсності, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 140 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Щербакова, витребувати з володіння ОСОБА_8 1/2 частини частини квартири АДРЕСА_1, витребувати з володіння ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_3, анулювати реєстрацію права власності, та визнати право власності на вказані об'єкти нерухомості за позивачем та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 423 880 грн. та моральну шкоду у розмірі 950 000 грн.

Позивачем повторно в судовому засіданні було заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому він просив заборонити нинінім власникам вчиняти будь- які дії з майном, що є предметом спору, а саме квартири АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_3 з земельною ділянкою.

Представник позивача ОСОБА_15 підтримав клопотання позивача.

Представник відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_16 заперечувала проти задоволення клопотання про забезпечення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задовлення клопотання позивача.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представник Реєстраційної служби ХМУЮ та треті особи в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2013 року заяву позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 3 жовтня 2013 року. Вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте зі змісту заяви про забезпечення позову, висновок про наявність вищезазначених обставин зробити не можна.

Тобто, з матеріалів справи не вбачається реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, обраний позивачем, вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам.

Суд вважав, що клопотання про застосування такого виду забезпечення позову, як заборона вчиняти власникам майна пені дії щодо нього, а саме переобладнання, закладення в іпотеку, накладення арешту, відчуження та інші дії не є співмірними з заявленими позивачем вимогами та порушить права власників нерухомого майна.

Зважаючи на викладене, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не є суттєвими і не містять тих підстав з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування оскаржуваної ухвали суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 2 п. 1 ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: