Постанова № 37946778, 26.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2014 року Справа № 904/9152/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач),

суддів: Крутовських В.І., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю прокурора Волкогон Т.В.

представників сторін:

від позивача: Годько І.О., представник, дов. №2 від 13.01.14р.

Карецька О.Ю., представник, дов.№ 59 від 14.11.13р.

від відповідача: Скиба С.Г., представник, дов. № ББУ/ПУ 83/14 від 01.01.14р.

Невська Н.О., представник, дов. № ББУ/ПУ 174/ВП/14 від 13.03.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9152/13

за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград

про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 21.03.2014р. апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Крутовських В.І., Чоха Л.В.

Ухвалою від 26.03.2014р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9152/13 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК "Павлоградвугілля» до спеціального фонду Державного бюджету України 3 812,29 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 2 541,60 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду місцевого бюджету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 6 353,98 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК "Павлоградвугілля» в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення мотивовано ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, та спричиненням ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» державі збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин в поверхневе водоймище, які не відшкодовано.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду від 14.01.2014р. та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначається, що в актах перевірки природоохоронного законодавства не зазначено період наднормативного скиду забруднюючих речових. Позивачем не надано до суду доказів в підтвердження розрахунку розмірів відшкодування збитків саме за період з 01.11.2011рік по 31.07.2012рік.Крім того, з наданих позивачем до справи актів відбору проб та протоколів вимірювань вбачається, що вони не містять відомостей, передбачених Національним стандартом України ДСТУ ISO 5667-10:2005 « Настанови щодо відбирання проб стічних вод».

В свою чергу недотримання Державних стандартів України при відборі проб та їх дослідженні дає підстави вважати зазначені акти відбору проб та протоколи вимірювань неналежними доказами по справі та, як наслідок цього, неналежними доказами є і акти перевірок в період з 29.11.2011р. по 09.12.2011р., з 06.03.2012р. по 27.03.2012р., з 15.05.2012р. по 28.05.2012р., на підставі яких виконано розрахунок збитків.

В додаткових поясненнях відповідач зазначив, що відповідно до п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009р. (далі Методика), дана Методика застосовується лише у випадках самовільного або аварійного скидів. Відповідачем же скиди здійснюються у відповідності з Регламентами відведення шахтних вод з балок Космінна та Свідовок, що підтверджується Актом перевірки. Оскільки відсутні самовільний або аварійний скиди то й відсутні підстави для застосування Методики. Крім того, при розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт позивачем не застосовано показник t, а показник Qіф (фактичні витрати зворотних вод) взято більше ніж за розрахунковий період та не у розрахунку м3/год., як того вимагає Методика.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу Павлоградська міжрайонна прокуратура вказала, що розрахунок збитків виконано по середнім концентраціям згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та за результатами контролю якості зворотних вод, наданих відповідачем (хіміко-бактеріологічна лабораторія тернавських очисних споруд «Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин інспекцією проводилося у відповідності до Методики виконання вимірювань та ДСТУ ISO 5667-3-2001. Розрахунок збитків здійснено у відповідності з Методикою.

В судовому засіданні прокурор зазначила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і просить рішення суду залишити в силі.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу та її представники в судовому засіданні зазначили, що відбір проб вод виконувався у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-10-2001 Настанова щодо відбирання проб стічних вод. Проби відбиралися в присутності повноважного представника відповідача. В Актах відбору проб зазначені всі необхідні дані. Представником відповідача акти підписані без зауважень. Відібрані проби для транспортування пакувалися у холодильник, а в лабораторіях зберігалися у стаціонарних холодильниках. Вищезазначеним ДСТУ (частина 3) передбачено проведення аналізу проб на вміст деяких показників без попереднього консервування на протязі 1-5 діб за умови зберігання при температурі +20С - +50С. Період наднормативного скиду брався відповідно до довідки відповідача про показники кількості речовин у стічних водах, в якій зазначено період з листопада 2011р. по липень 2012р. включно.

Середня концентрація забруднюючих речовин визначалася шляхом складання щомісячних величин, зазначених в довідки відповідача, з додаванням величин замірів відібраних проб та шляхом ділення цієї суми на кількість величин.

При розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини фактичні витрати зворотних вод в м3/год - Qіф та тривалість скидання зворотних вод з порушенням ГДС - t не застосовувалися оскільки відповідачем було надано довідку про об'єми скиду за весь період нарахування, тобто наданий показник Qіф х t. При розрахунку збитків було розділено нарахування по 31.12.2011р. та з 01.01.2012р. у зв'язку зі зміною величини проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, який змінюється щорічно. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Від відповідача надійшли клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення судової експертизи.

Клопотання про зупинення провадження мотивовано тим, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р., якою позов ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинними актів перевірки від 29.11. - 09.12.2011р., від 06.03. - 27.03.2012р., від 15.05.-28.05.2012р. залишено без розгляду.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ст..101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за наявними у справі доказами і відповідно до ст..79 ГПК України перегляд апеляційним адміністративним судом ухвали адміністративного суду не робить неможливим розгляд даної справи. При цьому колегія суддів наголошує, що уразі визнання адміністративним судом нечинними оскаржуваних актів, даний факт може бути підставою для перегляду рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи мотивоване необхідністю дослідження правильності визначення необхідних даних для розрахунку шкоди, встановлення факту порушень та характеристики цих порушень, визначених екологічною інспекцією, правильності проведених розрахунків шкоди.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки встановлення наявності чи відсутності порушення, правильність розрахунку шкоди за наднормативний скид забруднюючих речовин покладено саме на суд.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

У період з 29.11.2011 року по 09.12.2011 року, з 06.03.2012 року по 27.03.2012 року, з 15.05.2012 року по 28.05.2012 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філією Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі «ПРУВОКС» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).

Як вбачається з Актів скид забруднюючих речовин у р. Самара із зворотними водами Тернівських очисних споруд здійснюється відповідно дозволу на СВК № 02484 від 01.10.2010р., терміном дії до 01.10.2013р. При проведенні перевірки для проведення контролю дотримання нормативів скиду забруднюючих речовин відбиралися проби зворотних вод на скиді з Тернівських очисних споруд, акти відбору проб № 77 від 29.11.2011р., № 7-12-3 від 13.03.2012р., № 15-12-3 від 15.05.2012р.За результатами інструментального інспекційного контролю встановлено, що на скиді зворотної води перевищуються нормативи ГДС по вмісту азоту амонійного, заліза загального, нафтопродуктів.

Перевірки проводилися та проби відбиралися в присутності повноважних представників відповідача - інженера з охорони навколишнього середовища філії «ПРУВОКС» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Ведмідь О.М., головного інженера філії Жуковського А.М.. заступника головного інженера ОСОБА_5, начальника Тернівських очисних споруд ОСОБА_8

Акти перевірки та відбору проб підписані представниками відповідача без зауважень.

За результатами перевірки відповідачу внесено позивачем приписи з вимогою усунення порушень природоохоронного законодавства від 30.03.2012р., від 28.05.2012р., від 15.12.2011р., складені протоколи про адміністративне правопорушення від 27.03.2012р. стосовно заступника головного інженера з охорони навколишнього середовища філії ОСОБА_5 та від 25.05.2012р. стосовно начальника Тернівських очисних споруд філії ОСОБА_8 на підставі яких вищезазначені особами постановами про накладання адміністративного стягнення від 03.04.2012р. та від 28.05.2012р. притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за допущені порушення природоохоронного законодавства.

Також позивачем здійснено розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню і направлено претензію про сплату протягом місяця 12 707,96 грн. збитків.

У зв'язку з несплатою суми збитків прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, про стягнення з ПАТ «ДТЕК "Павлоградвугілля» до спеціального фонду Державного бюджету України 3 812,29 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 2 541,60 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду місцевого бюджету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 6 353,98 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду з наступних підстав.

Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах на скиді з Тернівських очисних споруд підтверджується Актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с.15 -19), довідкою контролю якості зворотніх вод з Тернівських очисних споруд, складеною лабораторією відповідача (а.с. 40-41), протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб води № 77 від 07.12.2011р., № 7 від 22.03.2012р., № 15 від 24.05.2012р. (а.с.58 -60), притягненням відповідальних осіб відповідача до адміністративної відповідальності (а.с.31-34, 37-39).

Відповідно до вимог ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно вимог ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до ч.1, п.6 ч.3 ст.110 ВК України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004р. «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», У справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 ЦК.

Статтею 111 ВК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, у тому числі, скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389.

Позивачем розрахунок розміру збитків здійснено за формулою 12, наведеною в п. 7.1. Методики, за період з 01.11.2011р. по 31.07.2012р. Сума збитків складає 12 707,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Відповідно до п.1.2. Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

Таким чином, дана Методика застосовується у разі забруднення водних об'єктів не залежно від самовільного або аварійних скидів.

Згідно п.2.3.1. Методики, вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

В актах відбору проб вод та протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод зазначено, що при відборі та зберіганні проб виконано вимоги нормативних документів: ДСТУ ISO 5667-6-2001 Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків; ДСТУ ISO 5667-10-2001 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; ГОСТ 17.1.5.04-81 Охорона природи. Гідросфера. Прилади та пристрої для відбору, первинної обробки і зберігання проб природних вод. Загальні технічні умови; ГОСТ 17.1.5.05-85 Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до відбору проб поверхневих і морських вод, льоду та атмосферних опадів; КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод; КНД 211.0.2.098-03 Порядок проведення арбітражних вимірювань концентрації забруднюючих речовин в скидах, ґрунтах; ДСТУ ISO 5667-3-2001 Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

Зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору.

З наданих на вимогу апеляційного суду виписок з електронного журналу проведення вимірювань відібраних проб вбачається, що по азоту амонійному вимірювання проводилося у день відібрання проб, по залізу загальному період не більше двох днів, по нафтопродуктам не більше одного дня після відбору проб.

В актах відбору проб зазначені точка відбору проб, дата та час відбору проб, мета відбору, умови консервування (у разі необхідності) час доставки в лабораторію.

Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Позивачем факт наднормативних скидів забруднюючих речовин встановлений на підставі вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та за результатами контролю якості зворотних вод, наданих хіміко-бактеріологічною лабораторією Тернівських очисних споруд. Проби води, відповідно з вимогами Методики, відбиралися тричі.

Згідно п.п.5.1., 5.7. Методики, розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

М i = (С iф - С iд) х Q iф х t х 10 -6 , (1) де М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

С iф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м 3;

С iд - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м 3;

Q iф - фактичні витрати зворотних вод, м 3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10 -6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Згідно довідки відповідача, з Тернівських очисних споруд було скинуто стічні води у р. Самара з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. - 373 068 м3, з 01.01.2012р. по 31.07.2012р. - 1 098 463 м3 (а.с.42). Дані об'єми складають величину Qiф х t. Тому вимоги Методи, при розрахунку маси наднормативного скиду, не порушено.

Відповідно до п.5.8. Методики, середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою

С iф = (С in1 + С in2 + С in3)/n , (5) де С i - концентрація i-ї забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі;

n - кількість відібраних проб.

Позивачем при розрахунку середньої фактичної концентрації взяті концентрації трьох відібраних проб у період перевірки та проби надані відповідачем (а.с.40 - 41) і ця сума розділена на кількість проб. Середня фактична концентрація у стічних водах азоту амонійного, заліза загального та нафтопродуктів розрахована правильно.

Згідно ч.2 п.1.4. методики, державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Оскільки, згідно довідки відповідача перевищення ГДК по азоту амонійному та залізу загальному мало місце з листопада 2011р. по липень 2012р., то відповідачем правильно період розрахунку взятий з 01.11.2011р. по 31.07.2012р.

У зв'язку з тим, що у формулі розрахунку збитків застосовується питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів - yi, величина якого залежить від проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів - y, який виражений у грошовій формі та підлягає індексації щорічно з 2012р. (п.7.1. Методики), то позивачем правильно розраховано збитки в період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2012р. по 31.07.2012р.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9152/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 31.03.2014р.

Головуючий С.Г. Антонік

Судді В.І.Крутовських

Л.В.Чоха