Ухвала суду № 37937748, 29.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2014 року

справа № 2а/0470/10424/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»

до

про

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2012 року №000006202.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/10424/12. (т.1, а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про нереальність проведення господарських операцій ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мостплюс» та ТОВ «Метал Торг Трейд-П» є помилковими, реалізація виготовленої продукції проведена у відповідності до вимог Господарського кодексу України та податковий облік здійснено відповідно до податкового законодавства України, а металобрухт, що продано товариством, відповідає ознакам, встановленим для відповідних кодів за УКТЗЕД, для подальшого оприбуткування вказаних операцій за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12 адміністративний позов задоволено. (суддя – Горбалінський В.В.) (т.3, а.с.227-231)

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Податковим кодексом України не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток та чинне законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції.

Відповідач – Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог. (т.4, а.с.118-120)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що для правомірного застосування пільги, визначеної пунктом 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», повинно було підтвердити відповідність реалізованого металобрухту відповідному коду УКТЗЕД визначеному Постановою кабінету міністрів України від 12.01.11 року №15, висновком Торгово-промислової палати України або висновком іншого структурного підрозділу Центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики.

05 листопада 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№84701/13 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що в акті перевірки відсутні відомості, що позивачем до складу податкового кредиту відносились суми сплаченого податку на додану вартість у зв’язку з придбанням матеріалів на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в період з 18 травня 2012 року по 03 липня 2012 року проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, результати якої оформлено актом №1376/222/00218911 від 09 липня 2012 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1. ст.185, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 525 503 грн.

31 липня 2012 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 553140,00 грн., в тому числі 474273,00 грн. за основним платежем та 78867,00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до матеріалів, 27 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» укладено договір №38/271210ПД, згідно якого ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (продавець) зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (покупець) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Транс Агентство Сервіс» було поставлено позивачу металопрокат, що підтверджується копіями первинних документів.

За податковими накладними від 05.01.2011 року № 300043, від 07.09.2011 року № 303359, від 07.10.2011 року № 303811 та від 10.10.2011 року № 303812 позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 31 683,49 грн.

Також 01 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «Метал Торг Трейд-П» укладено договір № 3, згідно якого ТОВ «Метал Торг Трейд-П» (продавець) зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (покупець) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Метал Торг Трейд-П» було поставлено позивачу металопрокат, що підтверджується копіями первинних документів.

За податковою накладною від 05.01.2011 року № 0501002 позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 612,60 грн.

В березні-квітні 2011 року ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» придбало у ТОВ «Мостплюс» металопродукцію на загальну суму 38 525,74 грн.

На підставі податкової накладної від 05.04.2011 року № 31 ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» сформувало податковий кредит на суму 3 586,17 грн.

У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вищезазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем надано копії належним чином оформлених первинних документів, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що висновки податкового органу щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35883 грн. є протиправними.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» в перевіряємий період здійснив реалізацію металобрухту наступним покупцям: ТОВ «Вторцвєтмєтрресурси» у кількості 478,5 кг за ціною 3 922 грн. без ПДВ, ТОВ «Глобал» у кількості 43,04 т за ціною 74 152 грн. без ПДВ, ТОВ «Нововтормет» у кількості 16,08 т за ціною 25 728 грн., ТОВ ПКФ «Артеміда» у кількості 75,93 т за ціною 150 389 грн., ТППТ «Научна» у кількості 0, 534 т за ціною 4 005 грн., ТОВ «Промтехмаш» у кількості 222,693 т за ціною 483 336,94 грн., ТОВ «Метало-регіон» у кількості 95,26 т за ціною 200 696 грн.

Особливості справляння податку на додану вартість визначені підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

До 06 серпня 2011 року пункт 15 зазначеного підрозділу встановлював, що тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) (2371а-14), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 (2371а-14), крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

З 06 серпня 2011 року підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 23, в якому зазначено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

12 січня 2011 року постановою Кабінетом Міністрів України № 15 було затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2014 року звільняються від обкладання податком на додану вартість відповідно до найменування товару згідно УКТЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було реалізовано металобрухт за наступними видами згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови»: 13 «Брухт подрібнений», 500 «Брухт сталевий негабаритний великоваговий», 501 «Брухт сталевий легковаговий», 503 «Стружка сталева», які відповідають таким кодам товарів по УКТЗЕД, як 7204 21 10 00, 7204 21 90 00, 7204 49 90 00, 7204 41 10 00.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що висновки податкового органу в частині протиправності застосування нульової ставки податку на додану вартість є безпідставними, а рішення про визначення ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188446,00 грн. протиправним.

Також під час перевірки податковим органом встановлено, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» протягом перевіряємого періоду, а саме: з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року було здійснено реалізацію продукції власного виробництва нижче її собівартості на загальну суму 2 148 102,17 грн. При цьому податковий орган вважає, що оскільки реалізація продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку, то такі операції не можуть бути враховані в податковому обліку. Таким чином, позивач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість по витратам, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності, у сумі 249 944,63 грн.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податком на додану вартість є непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 185.1. статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування операції платників податку є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України:

право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1.);

датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3.).

При цьому вказана стаття передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, пункт 198.6. вказаної статті -що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток та чинне законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За нормами Податкового кодексу України суми нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові не підтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Кодексу.

В акті перевірки відсутні відомості, а отже податковим органом не заперечується, що позивачем до складу податкового кредиту відносились суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням матеріалів на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Придбані матеріали використовувалися у власній господарській діяльності шляхом виробництва готової продукції та подальшої її реалізації іншим господарюючим суб'єктам. Крім того, порядок формування податкового кредиту не залежить від фінансового результату звітного періоду.

Виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом безпідставно визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249945,00 грн. у зв'язку з реалізацією продукції нижче ціни її собівартості.

За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 11 жовтня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/10424/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 31 січня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна